''Пилите гири, Шура – они золотые'' або про те, як Президент знайшов спосіб контролювати уряд через КС.
Очам своїм не повірив, коли прочитав переказ інтерв'ю пана Ющенка "Независимой газете". У цьому закордонному виданні, мабуть розраховуючи на непоінформованість росіян, глава Української держави повідав про причини свого протистояння з Урядом.
Особливо блискуче виглядає його цитата: "Заборонити або дозволити уряду які-небудь дії може, згідно з Конституцією, Верховна Рада, а не президент".
Зачекайте, а хто ж тоді зупиняє десятки постанов Уряду? Може це Верховна Рада? Чи то все робив "зловредний" Віктор Балога, нібито узурпувавши факсиміле президента країни?
Справа в тому, що внаслідок напівпроведеної парламентської реформи, Кабінет міністрів перебуває у стриноженому стані з 2006 року. Насьогодні Президент зупиняє будь-які постанови уряду, якої його не влаштовують, і цьому немає ради. Для зупинки рішення уряду Президент підписує указ і подання до Конституційного суду.
А далі все за правилами українського політичного лицемірства – як тільки КС добирається до рішення з приводу чергової зупиненої постанови Кабінету міністрів, як Віктор Ющенко... забирає своє подання і відновлює дію постанови. Щоб через короткий час знову заблокувати її через інший Указ і нове подання до КС.
Пам'ятаєте, пораду Шурі Балаганову: "Пилите гири, Шура – они золотые". Уряд може видавати скільки завгодно принципових постанов. Але своєрідне бюрократичне вето на їх впровадження – в українського Президента. Який ніколи не забуває поскаржитись іноземцям на лиху долю і замалі повноваження.
То ж я цілком серйозно раджу колегам-журналістам з іноземних видань не брати на віру слова нашого Президента. Треба завжди перевіряти, а як воно є насправді.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
