Іван Світличний "Умій суддю свого жаліти" геніальний вірш на тему сучасності

Умій суддю свого жаліти,

Тяжкі гріхи йому прости,

Таж: він людина, як і ти:

У нього дома жінка, діти,

Їм треба хліба принести

І треба – ніде правди діти -

З лайна собачого зуміти

Державний злочин довести.

Хотів би ти в тій шкурі бути?

В дугу свій горб і совість гнути

Собача доля! Зрозумій

І не топчи багно в болото.

Жалій суддю свого достоту,

Як ми жаліємо повій.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.