Розведення військ – рай для стукачів
Я зараз не про Мінські домовленості і навіть не про кров'ю политу українську землю, яку не зміг захопити ворог, а тепер віддає новий президент. Я про підлість людську і нашу історію...
На вас ніколи не писали доноси? У моєму домашньому архіві я зберігаю донос на ім'я Л.М.Кравчука, написаний в 1990 році, що починається словами: "Комитетом госбезопасноти ранее докладывалось об устремлениях националистов в студенческую среду..." Між іншим в тому доносі згадувались прізвища трьох майбутніх народних депутатів різних скликань: Олесь Доній, Віктор Уколов і Володимир Чемерис (без определенного места жительства).
Я згадую про доноси в переддень відведення військ недаремно, бо це поширена практика на окупованих територіях. Пишуть організації на громадян, пишуть громадяни на організації, і навіть пишуть сусіди на сусідів у дворі, з якими нібито знайомі усе життя.
Причини різні: від ідеологічної несумісності поглядів до чорних заздрощів, що у сусіда все добре і діти виїхали на роботу у Київ або Європу. Але приводом стає завжди одна й та ж сама ситуація – окупаційний режим.
Не знаю чи усвідомлює пан Зеленський, що погоджуючись на відведення ЗСУ, він грає у вершителя долі людей, наражаючи когось на смертельну небезпеку?
До завтра вони ще не писали доносів, але як тільки зміниться влада у Золотому, по краю якого проходить лінія розмежування, до органів безпеки так званої ДНР понесуть огидні "доклады". Отак і писатимуть: "довожу до вашего сведения, что мой сосед..."
Хочу нагадати, що лише за один 1937 рік у таборах було ув'язнено до 800 000 людей.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
