КОНЦТАБІР АУШВІЦ. До уваги одного з олігархів.
Один із героїв списку "найбагатших українців", котрий має дозвіл на постійне проживання в Австрії, у приватній бесіді перед 9-м травня сказав: "Якби це залежало від мене, у Другій Світовій перемогла би інша сторона. Тоді, можливо, жили би так, як зараз живуть вони".
Не секрет, що такі як він не любили читати книжок, не мали хисту до наук і не цікавилися історією. Але картинки розуміє кожен.
***Присвячується всім, кому не вистачило життя про це розказати***
Пункт реєстрації в'язнів. Тут заповнювали особові картки, освідували та видавали форму.
Фотографували з трьох ракурсів. А не з двох, як заведено зараз в МВС.
З 1940 по 1945 рр. "табір смерті" не зміг самовільно залишити жодний арештант.
Після каторжних робочих днів спали в цегляних комірках, на сіні.
Неслухняні та буйні окремим рішенням гестапо засуджувались до смерті від голоду й поміщалися в цей карцер.
Ця одноповерхова споруда забрала життя сотень тисяч людей.
Тут засудженні до страти лишали одяг, перш ніж зайти "в душову".
В краниках ніколи не було води. З них ішов смертельний газ "Zyklon B". Все закінчувалося менше ніж за 10 хвилин.
За стінкою – печі для спалювання "біомаси", як висловлювались німці.
Речі закатованих...
використовувалися для потреб Рейху.
P.S. Готовий до дискусії на www.facebook.com/kostiantyn.usov
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.