1 вересня 2016, 13:52

Волинська трагедія. Про симетричну відповідь польському Сейму

Від рішення польського Сейму 22 липня про геноцид поляків на Волині досі лихоманить суспільства по обидва боки польсько-українського кордону. В Польщі починають звучати заяви про його шкідливість для майбутнього двосторонніх відносин. Заяви громадськості в Україні стають дедалі жорсткішими і ще більше загострюють питання, якою має бути реакція українського політикуму.

В дискусіях найчастіше чуємо просту відповідь – симетричною, тобто по суті такою ж, як дія польського парламенту. Можу лише частково погодитися щодо цього. Симетрія має проявитися в тому, хто відповідає – це повинен бути український парламент. Але не згоден щодо змісту відповіді. Повною симетрією на глупоту є тільки нова дурість.

Польський парламент здійснив політичну, юридичну та історичну помилку, назвавши антипольські акції УПА геноцидом. Такою ж помилкою буде спроба охарактеризувати антиукраїнські дії АК геноцидом. Фактично така оцінка підтвердить правоту польських політиків. Адже акції українських та польських підпільників у роки Другої світової війни насправді були симетричними і, визнаючи геноцидними вчинки АК, ми визнаємо такими і дії УПА.

Інший аргумент проти такої симетрії: рішення польського Сейму – крок до розмиття унікальності поняття "геноцид", того, що юристи називають "злочин над злочинами". Користуючись логікою польських політиків, геноцидом можна кваліфікувати тисячі воєнних злочинів і в роки Другої світової, і після неї. І за цими тисячами поступово зникнуть чи розчиняться такі справді надзвичайні навіть для жорстокого ХХ століття, як Голодомор та Голокост.

Такий підхід баналізує страшні злочини тоталітарних режимів, жертвами яких стали мільйони людей. Для України, як держави, яка намагається донести світові страшну правду про мільйони вбитих голодом, домагається визнання цього злочину геноцидом на міжнародному рівні, некоректне застосування цього терміну неприпустиме.

Реакція Верховної Ради не повинна стосуватися минулого

То ж якою має бути реакція українського парламенту? На мою думку, вона не повинна стосуватися минулого. Оцінки парламентарями історичних подій, особливо тих, які мало вивчені фахівцями-дослідниками, шкодять як розумінню минулого, так і сучасності. Верховна Рада України має оцінити саме резолюцію Сейму Республіки Польща, дати оцінку діям нинішніх польських політиків, вказати на їх можливі наслідки в майбутньому.

На зустрічі президентів України та Польщі 24 серпня здебільшого йшлося про майбутнє. Хоча чільники держав згадали і про потребу діалогу істориків довкола важких проблем минулого. Анджей Дуда навіть зазначив, що спільними зусиллями Україна та Польща будуть намагатися зробити діалог щодо історичних питань більш продуктивним. "Можете сподіватись наших узгоджених дій в цьому питанні, – заявив він. – І вже в грудні, думаю, ми будемо в змозі говорити про конкретні речі".

Насправді ж конкретний формат історичного діалогу вже напрацьований дослідниками з України і Польщі з ініціативи вповноважених урядових установ обох країн. Від минулого року (після багаторічної перерви) Інститути національної пам'яті Польщі та України заснували Українсько-польський форум істориків. До його складу ввійшло 12 кращих фахівців теми конфлікту між двома народами в роки Другої світової війни.

З українського боку: професор Іван Патриляк, професор Ігор Ільюшин, професор Леонід Зашкільняк, професор Богдан Гудь, кандидат історичних наук Володимир В'ятрович, професор Юрій Шаповал. Із польського: професор Гжегож Грицюк, професор Гжегож Мазур, професор Гжегож Мотика, професор Ян Пісулінський, професор Вальдемар Резмер, доктор Маріуш Зайончковський.

Відбулося уже два засідання Форуму, на жовтень цього року заплановане третє. Часом дискусії між істориками були доволі завзятими. І, напевне, такими будуть і надалі.

Але навіть найгарячіші їхні суперечки довкола минулого є шляхом до його розуміння. Тоді як дискусії про минуле за участю політиків іноді ставлять під загрозу приязні стосунки сьогодні і в майбутньому.

Вперше матеріал був опублікований на "Радіо Свобода".

powered by lun.ua

Революція гідності і цінностей: як Євромайдан змінив Україну.

Останній епізод серіалу "10 Днів незалежності" про Революцію гідності 2013-2014 рр. Це історія, яку ми творили разом. Дякую за участь і цікаві думки Валерій Пекар...

На захисті свободи вибору. Помаранчева революція.

Навіть після відновлення незалежності в 1991 боротьба українців за свободу продовжилася. Восени 2004 ми відстояли одну з основ демократичного розвитку держави, без якої неможлива справжня незалежність, без якої ми б залишилися совєтською Україною – свободу вибору...

Як українці поховали СРСР на референдумі.

Всеукраїнський референдум 1 грудня 1991 року став останнім цвяхом у домовину СРСР, який припинив своє існування через 25 днів після його проведення...

Найважливіший день

Ця серія про найважливіший день в сучасній історії України, а цей день – про те, що меншість може перемагати, якщо знає чого хоче і здатна сконцентрувати всі свої сили на досягненні мети...

У Польщі відкрили пам'ятник видатному українському гуманісту – отцю Омеляну Ковчу, "пароху концтабору Майданек"

Біля концтабору Майданек у Любліні 4 жовтня сотні людей зібралися, щоб вшанувати пам'ять "героя віри і любові", українця Омеляна Ковча. Символічне покриття із пам'ятника зірвали чотири "в'язні концтабору" під звуки скрипки, що лунали із табірної вежі...

Перший цвях у домовину СРСР

"Перший цвях у домовину СРСР" – назвав цю подію Збігнєв Бжезінський. Україна стала ще на крок ближче до свободи. Подивіться історію 16 липня 1990 – дня, коли Верховна Рада УРСР ухвалила декларацію про державний суверенітет...