23 лютого 2018, 13:31

Український інститут національної пам'яті прозвітував за 2017 рік

100-річчя української революції 1917-1921 рр., 75-річчя збройної боротьби УПА, творення Музею та Меморіалу Майдану, популяризація знань з історії – такими були пріоритети Інституту в 2017-му році.

Декомунізація не лише звільнила наш простір від тоталітарної пропаганди, вона зробила можливим повний доступ до інформації – відкриття секретних архівів. Це дозволяє українцям відновити їх родинні історії. І спільними зусиллями відновити спільну історію.

Вшановуючи століття незалежності, створення держави, її ключових інституцій – парламенту, уряду, армії, дипломатичної служби – важливо зрозуміти, як чотири роки державності (1917-1921 рр) задали вектор розвитку на ціле наступне століття.

Створення держави і потім її падіння спонукали ворога до помсти: масових репресій та організації геноциду – Голодомору. Але дали натхнення знову підняти проти нього зброю в 40-х, боротьба тривала збройно до 60-х, ненасильницькими методами – аж до акта про незалежність 1991 року.

Розуміння досвіду важливе для розуміння себе самих. Наприклад, вибір соборності, зроблений УНР та ЗУНР, сформував тренд, який триває досі. Україна рівномірно голосувала за незалежність на референдумі, добровольці йшли захищати Донбас з усіх куточків країни. Адже в далекому 1919-му наші співвітчизники, поневолені різними імперіями, з власної волі вирішили створити єдину державу. Другий визначальний тренд – це боротьба за свободу, яка поєднує нинішніх захисників незалежності із її ініціаторами 1917 року.

Самостійний погляд на історію як досвід спільноти – це мета політики національної пам'яті. Слід розуміти взаємозв'язки процесів і не втрачати з поля зору історії людей. Саме цей баланс – засадничий в нашій роботі.

Впродовж 2017 року Український інститут національної пам'яті провів 4 просвітницькі кампанії:

• "Українська революція 1917-1921. 100 років боротьби".

• "Українці в лавах об'єднаних націй перемогли агресора. 1939-1945. Пам'ятаємо. Перемагаємо".

• "УПА – відповідь нескореного народу".

• "Голодомор '32-33. Помста за свободу! Помста за революцію".

Вийшло друком 8 видань загальним накладом близько 20 тисяч примірників. Зроблено 7 виставкових проектів, які презентовані в Києві на різних локаціях, а два з них виготовлено для кожної області країни. Організовано 20 громадських форумів, історичних майданчиків, публічних дискусій, презентацій. Проведено 14 наукових конференцій, круглих столів та експертних обговорень.

Інститут заснував історичний фестиваль "Історія.UA" та вперше створив дитячу настільну гру для використання у школах "Українська революція 1917 – 1921 років" та карткову гру "100 облич революції".

Продовжується наповнення архіву усної історії. Записано 442 інтерв'ю про: Голодомор; Другу світову війну; українсько-польський конфлікт; політичні репресії, примусові депортації; визвольний рух; операцію "Запад", радянське повсякдення; масовий протестний рух; захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України. Відтак на сьогодні в Інституті національної пам'яті зібрано та записано близько 1300 спогадів – це більше 2 тисяч годин запису та понад 13 ТБ інформації.

powered by lun.ua

На захисті свободи вибору. Помаранчева революція.

Навіть після відновлення незалежності в 1991 боротьба українців за свободу продовжилася. Восени 2004 ми відстояли одну з основ демократичного розвитку держави, без якої неможлива справжня незалежність, без якої ми б залишилися совєтською Україною – свободу вибору...

Як українці поховали СРСР на референдумі.

Всеукраїнський референдум 1 грудня 1991 року став останнім цвяхом у домовину СРСР, який припинив своє існування через 25 днів після його проведення...

Найважливіший день

Ця серія про найважливіший день в сучасній історії України, а цей день – про те, що меншість може перемагати, якщо знає чого хоче і здатна сконцентрувати всі свої сили на досягненні мети...

У Польщі відкрили пам'ятник видатному українському гуманісту – отцю Омеляну Ковчу, "пароху концтабору Майданек"

Біля концтабору Майданек у Любліні 4 жовтня сотні людей зібралися, щоб вшанувати пам'ять "героя віри і любові", українця Омеляна Ковча. Символічне покриття із пам'ятника зірвали чотири "в'язні концтабору" під звуки скрипки, що лунали із табірної вежі...

Перший цвях у домовину СРСР

"Перший цвях у домовину СРСР" – назвав цю подію Збігнєв Бжезінський. Україна стала ще на крок ближче до свободи. Подивіться історію 16 липня 1990 – дня, коли Верховна Рада УРСР ухвалила декларацію про державний суверенітет...

Нищення культури триває

Культура є основою розвитку будь-якої нації. Кожна цивілізована держава приділяє величезну увагу підтримці культурних індустрій, поширенню якісного культурного продукту і зростанню культурного рівня громадян...