11 липня 2016, 17:13

Російська V колона у Польщі

"Відомі за прізвищами люди кілька років систематично працюють на те, щоб Перемишль перетворився на таку гарячу точку в складних польсько-українських стосунках, як Косовська Мітровіца між сербами та косовськими албанцями. Їм це виходить щораз краще." – пише FB спільнота "Російська V колона в Польщі". Зараз всі, кому не ліньки з висоти чи низин свого досвіду, часто нефахово і безвідповідально, взялися коментувати чергове пікове загострення українсько-польських стосунків. Всі раптом стали спеціалістами з подій на Волині 1943 року. А це тільки фрагмент широкої кампанії, яка триває навіть не роки а десятиліття. І епіцентром цієї кампанії є не власне Волинь, а Богу душу винне містечко Перемишль, де нашими воріженьками і нами нерозумними з обох боків й створена платформа українсько-польського багаторічного протистояння. Зараз ми маємо пік протистояння не лише тому, що нам самим бракує розуму, не тому, що внутрішнє політичне протистояння і в Україні, і у Польщі домінує і нам державними інтересами, і над міжнародними стосунками обох країн, а головно тому, що режим Путіна, не добившись зняття санкцій, не розколовши НАТО, отримавши ЄС+ – тобто більш консолідоване в перспективі ЄС + рішуче наставлену проти його реваншизму Британію, кидає на антизахідний фронт свої останні батальйони. Особливо ті, яких не шкода – в тім і російську V колону у Польщі. Ну і наших "патріотів" свого розливу кине на зловредних поляків невдовзі...

Про це широко тут.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Це український солдат зробив Америку великою, а Росію – малою

У передріздвяний період прийнято говорити про щось добре. Для нас, в Україні, нашим найкращим є Україна у її якнайширших сенсах. Тому я приготував промову про Україну, але на перший погляд присутнім може здатися, що цьогорічна промова про США...

Вручення ''Ордена Незалежного культурологічного Журналу ''Ї'' ''За інтелектуальну відвагу'''' та прийняття ''Межа року''

Рівно чверть століття тому, у 1999 році, у Львові під Різдво вперше відбулося унікальне не лише для України, але й для всього центрально-східного регіону Европи дійство – своєрідне підведення суспільних та політичних підсумків року, що минув, і вшанування тих, кого цього року середовище Громадської організації "Незалежний культурологічний журнал "Ї"" вважали знаковими для України і регіону публічними діячами, діячами, які особливо заслужилися в царині інтелектуального осмислення часу і мали відвагу це своє бачення відкрито задекларувати та обстоювати...

Про мобілізацію та альтернативну службу

Здається, тепер уже всім стало зрозумілим, що російська агресія щодо України – це надовго, якщо не назавжди. Тобто нас чекає всім відома доля Ізраїлю...

"Morituri te salutant!"

Суспільні, політичні, інтелектуальні, мистецькі процеси останнім часом неймовірно прискорилися. Відносно відсторонене споглядання цих процесів (наскільки це можливо) знову і знову повертає мене до начебто знаної досвідченій інтелектуальній спільноті теми народження/розвитку/розквіту/занепаду/смерті величезних історичних культурно-цивілізаційних формацій...

Промова на Межу року

Щороку у Палаці Потоцьких у Львові відбувається особлива церемонія вручення Орденів "За інтелектуальну відвагу" – саме за інтелектуальну... Ця Церемонія відбувається вже чверть століття – тобто вже є давньою традицією про яку можна дізнатися тут...

Як Олег Іванович та Іван Володимирович Церкві землю не давали. Провінційна історія

Нарешті сталося! Всенародно обрана громадою Жовківська міська рада на чолі з самим паном головою, що ним є Олег Вольський, нарешті показали своє єство – у не такій вже й великій справі, але в ній, як у краплині води, відобразилося все наше сьогодення...