8 лютого 2017, 22:01

Звернення щодо черговогї провокації спрямованої на загострення українсько-польських непорозумінь

Останнім часом все частіше і частіше відбуваються провокації, спрямовані на загострення українсько-польських непорозумінь. Систематично нищаться українські пам'ятки в Польщі і польські пам'ятки в Україні.

І нарешті дійшло до наруги і нападів на дипломатичні установи. Генеральне консульство Республіки Польща у Львові було облите фарбою.

Напад відбувся на установу, яку охороняє держава Україна. Тим самим провокації торпедують вже не суспільні настрої, а безпосередньо міждержавні стосунки України та Польщі. Провокації піднялися на вищий рівень.

Цим зверненням ми протестуємо проти неефективності силових структур, які мають забезпечувати безпеку дипломатичних установ – і тим самим гарантувати безпеку українсько-польських відносин.

Вимагаємо від правоохоронних органів України нарешті виконати свій обов'язок і не лише в найкоротші терміни знайти злочинців, але й застосувати до них закон із належною суворістю.

Звертаємо увагу, що за попередні провокації у Биківні, Гуті Пеняцькій ніхто й досі не зазнав відповідного покарання.

Переконані, що подальша вседозволеність тільки стимулюватиме злочинців торпедувати українсько-польські стосунки на користь третьої сторони на всіх рівнях і нам слід буде очікувати нових, ще зухваліших провокацій, які мають метою ізоляцію України від світового співтовариства.

Тарас Возняк – головний редактор Журналу "Ї"

Маркіян Іващишин – директор Мистецького об'єднання "Дзиґа"

Тарас Плахтій - Голова ГО "Центр розвитку української культури та самоорганізації"

Андрій Іонов – голова громадської організації "Вектор"

Ґабор Сарваш – голова Товариства Культури Львівських Угорців

Олесь Пограничний – Голова Капітули Журналу "Ї", Секретар Українсько-Польського медіа-товариства

Ярослав Грицак – професор Львівського католицького університету

Микола Рябчук – президент Українського центру Міжнародного ПЕН-Клубу

Антін Борковський – тележурналіст

Леонід Фінберг - головний редактор видавництва "Дух і Літера"

Мирослав Маринович – віцеректор Українського католицького університету

Уляна Головач – викладач Українського католицького університету

Марк Зархін – Kumpel Group CEO

Роман Чмелик – директор Львівського імторичного музею

Андрій Павлишин
-історик, перекладач, член Українського центру Міжнародного ПЕН-Клубу

Віктор Кушніренко – голова ради правління фонду "Підгорецький замок"

Орест Друль – головний редактор інтернетресурсу "Збруч"

Тарас Стецьків – громадський активіст

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Пригоди істини, постправда і постмодернізм

Основною метою людства є його виживання. А виживання вимагає застосування здатностей та інструментів, які власне його, це виживання, забезпечують...

Занепад Заходу чи піднесення Сходу?

Сьогодні вже стало певним кліше писати про те, що Захід у тому вигляді, яким ми його знаємо, знову переживає занепад і, здається, поступово згасає – неначе вкотре заходить за обрій, як це свого часу описав Шпенґлер (Oswald Arnold Gottfried Spengler, 1880-1936)...

Європа, що тріумфує

Я з відомим львівським політологом Антіном Борковський, в день уродин визначного польського митція зламу XIX-XX століть Юзефа Мегоффера, відштовхуючись від його картини "Европа, що тріумфує" дискутуємо про сьогоднішню долю того, що ми називаємо Европою, Трампа, Бреттон-Вудську угоду та що з цього випливає...

Остання людина?

Останнім часом ми спостерігаємо тривожні процеси – стрімке зниження рівня когнітивних здібностей людей, зокрема таких як розуміння, пізнання, навчання, усвідомлення, сприйняття та здатність обробляти зовнішню інформацію...

Епоха хама

Спостерігаючи за дивною динамікою еволюції гомінідів, ланок у поставанні сучасних людей, які зʼявлялися мільйони років тому, а згодом зникали без сліду, не залишаючи прямих нащадків і поступаючись місцем іншим підвидам антропоморфних істот, я все частіше замислююся над траєкторією розвитку homo sapiens...

Це український солдат зробив Америку великою, а Росію – малою

У передріздвяний період прийнято говорити про щось добре. Для нас, в Україні, нашим найкращим є Україна у її якнайширших сенсах. Тому я приготував промову про Україну, але на перший погляд присутнім може здатися, що цьогорічна промова про США...