26 лютого 2017, 20:13

Українці і поляки засвоїли урок

Здається, що українці та поляки нарешті починають засвоювати уроки історії і путінської гібридної війни. Сьогодні у спаленому під час Другої світової війни польському селі Ґута Пеняцька на Львівщині відбулося нове посвячення підірваного московськими бузувірами під час останніх Різдвяних свят пам'ятника жертвам ще тієї війни.

Зазвичай такі провокації путіністам вдавалися. І обидві сторони, українська і польська, після цього довго звинувачували одна одну у всіх содіяних і не содіяних гріхах. Таким чином Путін спритно вбивав кола поміж наших двох народів.

Але цього разу все вийшло навпаки. Голови Львівської обласної ради та обласної адміністрації Олександр Ганущин та Олег Синютка, місцеві громади спрацювали блискавично.



І не лише ще у січні прибрали наслідки терористичного акту, але й, о диво, до дня печальних роковин – а село спалили 1944 року – повністю, в сніги та морози, в глухому лісі відновили меморіал. Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Польща Ян Пєкло був здивований – гадав, що захід пройде коло скромного деревяного хреста, бо зима, морози – а меморіал неначе постав із попелу замучених таким, як був до того.



Що було непросто – скорботні громади поляків з Польщі та України, тай місцевих українців добиралися до меморіалу головно кіньми – це треба було бачити!



Сподіваюся, що це нарешті навчить обидві сторони долати такого роду провокації. А знаючи Путіна, не сумніваймося, що вони, на жаль, ще будуть. Сподіваюсь, що цей крок назустріч один одному буде не останнім на таки трохи промерзлому українсько-польському пограниччі.



Але цього разу ми це зробили – ми це змогли!

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Занепад Заходу чи піднесення Сходу?

Сьогодні вже стало певним кліше писати про те, що Захід у тому вигляді, яким ми його знаємо, знову переживає занепад і, здається, поступово згасає – неначе вкотре заходить за обрій, як це свого часу описав Шпенґлер (Oswald Arnold Gottfried Spengler, 1880-1936)...

Європа, що тріумфує

Я з відомим львівським політологом Антіном Борковський, в день уродин визначного польського митція зламу XIX-XX століть Юзефа Мегоффера, відштовхуючись від його картини "Европа, що тріумфує" дискутуємо про сьогоднішню долю того, що ми називаємо Европою, Трампа, Бреттон-Вудську угоду та що з цього випливає...

Остання людина?

Останнім часом ми спостерігаємо тривожні процеси – стрімке зниження рівня когнітивних здібностей людей, зокрема таких як розуміння, пізнання, навчання, усвідомлення, сприйняття та здатність обробляти зовнішню інформацію...

Епоха хама

Спостерігаючи за дивною динамікою еволюції гомінідів, ланок у поставанні сучасних людей, які зʼявлялися мільйони років тому, а згодом зникали без сліду, не залишаючи прямих нащадків і поступаючись місцем іншим підвидам антропоморфних істот, я все частіше замислююся над траєкторією розвитку homo sapiens...

Це український солдат зробив Америку великою, а Росію – малою

У передріздвяний період прийнято говорити про щось добре. Для нас, в Україні, нашим найкращим є Україна у її якнайширших сенсах. Тому я приготував промову про Україну, але на перший погляд присутнім може здатися, що цьогорічна промова про США...

Вручення ''Ордена Незалежного культурологічного Журналу ''Ї'' ''За інтелектуальну відвагу'''' та прийняття ''Межа року''

Рівно чверть століття тому, у 1999 році, у Львові під Різдво вперше відбулося унікальне не лише для України, але й для всього центрально-східного регіону Европи дійство – своєрідне підведення суспільних та політичних підсумків року, що минув, і вшанування тих, кого цього року середовище Громадської організації "Незалежний культурологічний журнал "Ї"" вважали знаковими для України і регіону публічними діячами, діячами, які особливо заслужилися в царині інтелектуального осмислення часу і мали відвагу це своє бачення відкрито задекларувати та обстоювати...