12 березня 2017, 00:13

Катерина Шевченка як політичний маніфест

Цьогоріч маємо 175 річницю створення Тарасом Шевченком його програмного полотна "Катерина". Йде 1842 рік. Шевченко молода людина 28 років. В розквіті сил. Ще з надіями і відкритим горизонтом. Він вже а втор поеми "Катерина" яка ввійшла у перше видання "Кобзаря" 1940 року. І ось він приступає до написання полотна, яке стане образом величезної європейської держави – України.

Він ще вчиться у Петербурзькій академії мистецтв. Але вже є людиною класичної освіти. А в ту епоху іншої і не було. Тому він дивиться на світ через окуляри саме класичної освіти. Цей факт надзвичайно важливий для того, щоб зрозуміти наступні міркування. Ми повинні розуміти, що Шевченко і люди тієї епохи, зовсім по-іншому бачили світ і у свої послання, які вони посилали у світ, вони закладали ту смислову канву, яку їм давала класична освіта. Для них Овідій чи Горацій не були такими далекими, як для сучасної людини. Ми живемо в пост класичну епоху.

Але ще йде 1842 рік. І він створює своє програмне полотно "Катерину". Звичайно, опираючись на весь той корпус знань, яке почерпнув з класики. Тому вихідною тезою буде – Шевченко, пишучи полотно "Катерина", промовляв до нас мовою ще живої на той час класики.

Напевне не знайдеться таких, які заперечать ще одну тезу – це полотно вже давно перетворилося на ікону. Звичайно, це образ України. Але чи можна його зводити до милого і печального обличчя Катерини – обманутої дівчини? Якщо говорити про романтичні підходи, то звісно, так. Однак у великих майстрів не може бути таких спрощених підходів.

Кожна Богоматір це теж неначе тільки жінка з дитиною. Але ж який огром сенсів, значень, тлумачень! Кожна ікона Богоматері конденсує в собі не лише зміст Книги Книг, але й усього людського життя.

Так само і "Катерина" Шевченка не лише образ одинокої дівчини-жінки, що заглибила свій погляд всередину себе, це розгорнуте послання Шевченка "І мертвим, і живим, і ненародженим".

Отож є сенс заглибитися в іконографію цього унікального полотна.

Мало який народ може сказати, що в нього є таке полотно. Хіба що французи з "Свободою що веде народ на барикади" Ежена Делакруа

Що засновувала Катерина? А що засновувала Жанна д'Арк (Орлеанська Діва) (Jeanne d'Arc (la Pucelle d'Orléans); 1412-1431) – національна героїня Франції, католицька свята? Жанна, селянська дівчина... Теж зраджена... Катерина стала не лише символом. Але певною мірою і програмою відродження України.



Отож, що відкриває нам це програмне полотно Тараса Шевченка? Воно відкриває і образ України і ту парадигму її відродження, яку вона врешті-решт і реалізовує долаючи м'якістю силу, що потім і відобразилося в світогляді Кирило-Мефодієвського братства. Але не тільки – і у стратегії первинного Народного руху України в кінці 80-х.

Повністю тут

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Оксюморон непокаяного зла

Світ знову між оксюмороном гуманітарної тотальності та Безоднею Жахливого? Сьогодні Україну обпікає майже тридцятиградусний мороз чергової хвилі росіянського холодомору...

Промова на Межу року 2025 – Чи ми вже поза добром та злом?

Кожного року громадська Капітула Незалежного Культурологічного Журналу "Ї" здійснює вручення Ордена "За інтелектуальну відвагу" та Відзнаки "За добру справу" громадським, політичним діячам, діячам у царині мистецтв та духа...

Пригоди істини, постправда і постмодернізм

Основною метою людства є його виживання. А виживання вимагає застосування здатностей та інструментів, які власне його, це виживання, забезпечують...

Занепад Заходу чи піднесення Сходу?

Сьогодні вже стало певним кліше писати про те, що Захід у тому вигляді, яким ми його знаємо, знову переживає занепад і, здається, поступово згасає – неначе вкотре заходить за обрій, як це свого часу описав Шпенґлер (Oswald Arnold Gottfried Spengler, 1880-1936)...

Європа, що тріумфує

Я з відомим львівським політологом Антіном Борковський, в день уродин визначного польського митція зламу XIX-XX століть Юзефа Мегоффера, відштовхуючись від його картини "Европа, що тріумфує" дискутуємо про сьогоднішню долю того, що ми називаємо Европою, Трампа, Бреттон-Вудську угоду та що з цього випливає...

Остання людина?

Останнім часом ми спостерігаємо тривожні процеси – стрімке зниження рівня когнітивних здібностей людей, зокрема таких як розуміння, пізнання, навчання, усвідомлення, сприйняття та здатність обробляти зовнішню інформацію...