23 травня 2019, 11:48

Що має зробити Зеленський для стабільності гривні

Останніми днями ми бачили багато опитувань з думками громадян – що саме новий президент має зробити в перші дні на посаді.

Уявімо собі ще одне таке опитування, де в українців питають – президент має насамперед розпустити Раду чи забезпечити стабільність гривні та цін? Думаю, що власна кишеня громадянам буде ближче, ніж вибори на 3 місяці раніше.

Але президент пішов іншим шляхом. В перший день місії Міжнародного валютного фонду він заявив про розпуск Ради та показав на двері уряду. В другий він призначив главою своєї адміністрації Андрія Богдана, який допомагав Ігору Коломойському добитися в судах скасування націоналізації Приватбанку, що була умовою МВФ. В третій він першими подав законопроекти щодо зміни виборчої системи, а не відновлення відповідальності за незаконне збагачення, без чого ми більше не отримаємо грошей від МВФ.

Цього року лише з бюджету Україні залишається сплатити більше $3 млрд. за зовнішнім богом, а загалом на 2019-21 роки припадає $20 млрд. виплат. Дострокові вибори Ради означають, що співпраця з МВФ фактично призупинена до формування нового уряду. В кращому випадку переговори відновляться у вересні, а попередньою умовою нової програми з МВФ буде прийнятий бюджет на 2020 рік. Отже, позитивне рішення та гроші МВФ за найкращим сценарієм будуть в грудні.

Новий президент знову загнав країну в ситуацію "дожити до зарплати". Маховик виборів зупинити вже може хіба що Конституційний суд.

Але Володимиру Зеленському ще не пізно зробити правильні кроки. Заявити, що докладе всіх зусиль, щоб Приватбанк залишився державним, а Коломойський не отримав ні копійки компенсації, а лише подальші проблеми в судах через борги його компаній. Домовитися ще зі старою Радою щодо відповідальності за незаконне збагачення. Підтвердити, що він шануватиме закон, і члени правління Нацбанку працюватимуть весь час, на який вони призначені. І, врешті-решт, призначити авторитетну для кредиторів людину як свого представника з питань економічної політики.

Інакше радість громадян від розпуску ненависних депутатів швидко перетвориться на питання до президента – чому знову росте курс долара.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Як економіка пережила перший рік війни, і що на нас очікує наступного року?

2022 рік, рік повномасштабної війни Росії проти України, яскраво показав всі сильні і слабкі сторони української економіки. Багато з сильних сторін стали наслідками реформ, проведених за попередні вісім років...

Зниження податків під час війни. На жаль, не на часі.

Вчора відбулося чергове засідання Економічного штабу, створеного Міністерством економіки та Офісом Президента України. Ростислав Шурма, заступник керівника ОПУ, представив нам з колегами концепцію податкової реформи 10-10-10...

У мерів-популістів замість антивакцинаторів страждають діти і батьки

Вже другу хвилю пандемію ковід-19 головним ворогом українських дітей і батьків стають популісти у місцевій владі. Навесні цього року мер Києва Віталій Кличко на три тижні відправив дошкільнят і молодших школярів додому, хоча чинна на той момент урядова постанова по карантин дозволяла їм далі навчатися навіть в "червоній" зоні...

Кличко проти маленьких киян

Третій президент України Віктор Ющенко прославився виразом "маленькі українці". Тільки Віктор Андрійович точно знає, що під цим він мав на увазі...

Догана Зеленському

Вчора Рада Національного банку України оголосила догану та висловила недовіру членам Правління НБУ Катерина Рожковій та Дмитру Сологубові. Це останні два члени Правління НБУ з команди, яку в 2014-15 рр...

Влада хоче жити в борг. Це доб'є економіку

Вчора заступник міністра фінансів України Роман Єрмоличев заявив, що уряд планує дефіцит держбюджету на рівні 6% ВВП у 2021 році, 4,5% у 2022 році та 3% у 2023 році...