25 березня 2013, 18:07

Российско-украинский блеф

Додружились.

Жириновский назвал Януковича изменником и врагом. Чего и следовало ожидать. Потому как российско-украинские отношения после 2005 года развивалась согласно установке: когда друзьями быть сложнее, чем врагами.

При Януковиче-президенте российско-украинские отношения стали более сложными, чем при президенте Ющенко. Именно президентство Януковича развеяло тот миф, что качество отношений между Украиной и РФ зависит от пророссийскости (во всяком случае, ментальной) украинского лидера.

При Викторе Андреевиче российско-украинские отношения были стабильно плохими, но понятными. При Викторе Федоровиче мы с Россией вроде как друзья, но дружим по принципу "каждый сам за себя".

Притом, что большую часть полуофициальных требований России к Украине Янукович в первый год своего президентства таки выполнил: от НАТО украинская власть отказалась, пребывание Черноморского флота РФ продлила, публичную поддержку режиму Путина оказывает. Да, газотранспортную систему не отдали, да в Таможенный союз не вступаем, но и выше перечисленного – не мало.

В этом смысле, еще вопрос, что лучше и понятней:

Демонстративный панорамный видеоролик Медведева на фоне кораблей (помните, было такое в нашей современной политической истории?) на тему прекращения Кремлем отношений с недружественным Ющенко.

Или – российско-украинский блеф, формальная дружба между Януковичем и Кремлем, а на самом деле холодная война.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Про нормалізацію ненормального

У поета Квінта Гораціо Флакка є такий вислів "Нічому не дивуватися" (Nil admirari). Ця фраза, що спочатку позначала стан незворушності (ні поганим, ні хорошим), характерний для стоїків та епікурійців (така собі нірвана), згодом у літературній традиції стала використовуватися для опису аристократичної стриманості, а то й часом снобізму...

Трохи realpolitik

За минулий рік відомий розрахунок Кремля щодо Європи "пересидіти Захід" набув явно-очевидно не тільки характеру ставок на внутрішньополітичні та внутрішньоекономічні процеси в окремих країнах західних альянсів...

Про переговори в Абу-Дабі

Судячи з усього, це лише старт реального переговорного процесу (якщо ми говоримо про участь РФ). Звісно, це не означає, що ми уже на шляху визначення часових рамок припинення військових дій, або що Росія сприйняла підхід, який передбачає компромісність, і не факт, що сприйме...

Дух Давосу

"Дух діалогу" – так була сформульована основна тема цьогорічного форуму у Давосі, присвяченого тому, "як зробити світ кращим". А ще, не так давно, зʼявилось формулювання "Дух Анкориджу", яке запустив Кремль після зустрічі лідерів США та РФ Дональда Трампа і Володимира Путіна на Алясці, як спробу усунути Європу/Україну від переговорного процесу...

Про дипломатичний фронт

Останні місяці – особливо активні у прояві всіх трьох складових війни та пошуку миру: фронт (інтенсивні бої), тил (атаки РФ по цивільній інфраструктурі), дипломатія (мирні переговори)...

Нові виклики для Європи

Події у Венесуелі (у контексті рамки автократії vs демократії) трактуються переважно у двох прямо протилежних підходах. Перший – це знак для всіх автократій, що їхня доля в будь-який момент може бути вирішена у спосіб, коли сильна демократична держава в обхід тривалих погоджень усіх з усіма може виявити рішучість...