10 серпня 2025, 13:43

Від "Sinews of War" до "Sinews of Peace"

Відновлення військових постачань Україні, а також перспектива запровадження нових санкцій проти РФ та її партнерів, поза сумнівом, виводить Кремль зі звичної рівноваги.

При цьому, як точно написав ISW, Путін намагатиметься і Трампа не дратувати, і продовжувати військові дії, доки матиме ресурси та можливості.

Відтак, відновлення постачань зброї для України зі США через НАТО (ініціатива PURL), яка, за інформацією посадовця альянсу, розпочнеться уже найближчими тижнями – це не лише питання захисту України. Це і питання демонстрації єдності Заходу в оборонній політиці, а також чинник непрогнозованості для РФ (які саме озброєння і як Україна їх буде застосовувати).

У цьому сенсі Україна правильно акцентує увагу на тому, що Європа має впливати на процеси щодо завершення війни в Україні. Бо намір РФ виключити Європу з переговорів (а відтак – не сприймати Україну як частину безпеки європейського регіону, і таким чином применшити значимість питання) нікуди не зник. Недарма у Валаамі запустили до теми і Лукашенка, щоб він ретранслював посил про те, що "Європа мала б бути з Росією", але, типу, "цього не розуміє".

Необхідність пильності, про яку свого часу казав Черчилль у Фултонській промові 1946 року (ще одна її назва – "Sinews of Peace" або "Рушійні сили миру"), як і раніше, вкрай необхідна. Схоже, ми наближаємось до старту реального переговорного процесу. Але при цьому прагнення РФ і далі воювати, намагаючись зруйнувати Українську державність, нікуди не зникло. А значить – і прагнення перекласти потенційну можливість зриву домовленостей про перемирʼя/їх виконання на Україну.

"Sinews of Peace" є парафразом англійського вислову sinews of war. Це я до того, що дуже важливо робити саме ті кроки, які не маскуватимуться під мир, а прокладуть шлях до реального справедливого миру.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Дух Давосу

"Дух діалогу" – так була сформульована основна тема цьогорічного форуму у Давосі, присвяченого тому, "як зробити світ кращим". А ще, не так давно, зʼявилось формулювання "Дух Анкориджу", яке запустив Кремль після зустрічі лідерів США та РФ Дональда Трампа і Володимира Путіна на Алясці, як спробу усунути Європу/Україну від переговорного процесу...

Про дипломатичний фронт

Останні місяці – особливо активні у прояві всіх трьох складових війни та пошуку миру: фронт (інтенсивні бої), тил (атаки РФ по цивільній інфраструктурі), дипломатія (мирні переговори)...

Нові виклики для Європи

Події у Венесуелі (у контексті рамки автократії vs демократії) трактуються переважно у двох прямо протилежних підходах. Перший – це знак для всіх автократій, що їхня доля в будь-який момент може бути вирішена у спосіб, коли сильна демократична держава в обхід тривалих погоджень усіх з усіма може виявити рішучість...

Росія сприймає і переговори як СВО

Ісаак Ньютон якось сказав: "Досвід – це не те, що відбувається з вами; це те, що ви робите з тим, що відбувається з вами". Здавалося б, кожен новий захід на переговорне коло наочно демонструє/виявляє, що працює, а що ні; як і те, хто як використовує переговори та час...

"Тягомотина"

Парадокс. Усі у світі розуміють абсолютну безпричинність війни РФ проти України (у сенсі відсутності будь-яких реальних причин – немає ні етнічного, ні релігійного факторів, які часто означають непримиренність), а вихід з війни, як і раніше, наштовхується на ультиматуми Росії і "тягомотину", як сказав днями один із небагаточисленних союзників РФ...

Щодо виходу із війни і розуміння миру

Здавалося б, усі розуміють, що єдино можливий варіант зупинки російсько-української війни (коли є полярні позиції сторін і глобальний контекст/вимір війни) – це перемирʼя...