10 серпня 2025, 13:43

Від "Sinews of War" до "Sinews of Peace"

Відновлення військових постачань Україні, а також перспектива запровадження нових санкцій проти РФ та її партнерів, поза сумнівом, виводить Кремль зі звичної рівноваги.

При цьому, як точно написав ISW, Путін намагатиметься і Трампа не дратувати, і продовжувати військові дії, доки матиме ресурси та можливості.

Відтак, відновлення постачань зброї для України зі США через НАТО (ініціатива PURL), яка, за інформацією посадовця альянсу, розпочнеться уже найближчими тижнями – це не лише питання захисту України. Це і питання демонстрації єдності Заходу в оборонній політиці, а також чинник непрогнозованості для РФ (які саме озброєння і як Україна їх буде застосовувати).

У цьому сенсі Україна правильно акцентує увагу на тому, що Європа має впливати на процеси щодо завершення війни в Україні. Бо намір РФ виключити Європу з переговорів (а відтак – не сприймати Україну як частину безпеки європейського регіону, і таким чином применшити значимість питання) нікуди не зник. Недарма у Валаамі запустили до теми і Лукашенка, щоб він ретранслював посил про те, що "Європа мала б бути з Росією", але, типу, "цього не розуміє".

Необхідність пильності, про яку свого часу казав Черчилль у Фултонській промові 1946 року (ще одна її назва – "Sinews of Peace" або "Рушійні сили миру"), як і раніше, вкрай необхідна. Схоже, ми наближаємось до старту реального переговорного процесу. Але при цьому прагнення РФ і далі воювати, намагаючись зруйнувати Українську державність, нікуди не зникло. А значить – і прагнення перекласти потенційну можливість зриву домовленостей про перемирʼя/їх виконання на Україну.

"Sinews of Peace" є парафразом англійського вислову sinews of war. Це я до того, що дуже важливо робити саме ті кроки, які не маскуватимуться під мир, а прокладуть шлях до реального справедливого миру.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

По той бік ''першопричин''

Тема "першопричин", все ж таки, не до кінця розкрита, раз Кремль постійно намагається апелювати до позапереговорного "духу Анкоріджа", маючи на увазі під цим викатані РФ ультиматуми на підставі так званих "першопричин"...

Кремлівському гібридному підходу ''дали в морду''

Схоже, "мир через силу" стає узгодженим підходом щодо РФ. Навіть із боку партнерів (у сенсі наявності політичних та економічних відносин) на пострадянському просторі...

Російська заздрість Україні

Не можна не відзначити "падучу", з якою російські функціонери, пропагандисти та інша шваль обговорюють кадрові зміни в силовому блоці України...

З "духом Анкориджу" Кремль хотів навʼязати принцип "зникаючого кота", коли злочини є, а злочинця нема

Марко Рубіо у Манілі, де проходив саміт АСЕАН і де відбулась коротка зустріч із Сергієм Лавровим, вчергове заявив про відхід у минуле "духу Анкориджу"...

Новий етап бродіння російського ''дідька''

В РФ у своїй гібридності хотіли дійти аж до перебирання бетонної крихти Берлінської стіни (маю на увазі порівняно нещодавню заяву Мєдвєдєва про незаконність об'єднання ФРН і НДР як один із параметрів націленості на західні альянси), а доходять у своїй "СВО" до знесення старанно вибудовуваних вертикаллю та пропагандою стін "Потьомкінських дєрєвень" російського буття...

"Комплекс меншовартості" Росії

Бог ти мій, яка ж закомплексованість. Ми все думали, що це Україна страждає на "комплекс меншовартості", а виявилося, що це комплекс самої Росії...