24 серпня 2013, 22:27

За независимость

В День независимости в публичной политической плоскости, как правило, актуализируются две стандартные позиции: либо на грани эйфории "как все хорошо", и мы движемся семимильными шагами по "тропе покращень"; либо на грани декаданса "как все плохо", и дело идет к полнейшему упадку.

Обе позиции – очень далеки от реальной ситуации.

Первую, как правило, озвучивает власть, вторую – естественно, оппозиция. Когда они меняются местами, меняется, соответственно, и риторика.

Между тем, интересно, что для украинских политиков означает независимая Украина. Вот, скажем, Збигнев Бжезинский считает создание суверенного украинского государства одним из трех наиболее значительных геополитических событий в 20 веке на Старом континенте, после распада австро-венгерской империи и деления Европы на два блока в 1945 году.

Украинская элита все время борется за независимость. От каких-то мнимых врагов (когда по делу, когда нет). А на самом деле надо бороться за независимость от собственных иллюзий, страхов, представлений и слабого понимания происходящих событий в Украине и мире, за независимость от своей недееспособности (с точки зрения реализации интересов общества, а не своих личных).

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Про вичерпність агресивних автократій

Приклад Ірану наочно показав: автократія, орієнтована виключно на силову компоненту/загрозу/шантаж, коли наявність силової компоненти – це не інструмент для досягнення адекватних цілей (наприклад, внутрішньої модернізації чи забезпечення миру у регіоні), рано чи пізно, буде зупинена...

Про оптимізм та песимізм руху до нового світопорядку

Уже навіть генсек ООН Антоніу Гутерреш визнав, що "ми живемо в період хаосу та змін" і закликав до "оновлення архітектури міжнародної безпеки"...

Вглиб переговорного процесу (напередодні Женеви)

Є чотири можливих переговорних напрямки, розвиток чи не/розвиток яких напряму залежить від позиції РФ. 1. Безкінечне забалаболювання процесу, на що в значній мірі була орієнтована делегація на чолі з Владіміром Мединським...

Декілька висновків/спостережень щодо Мюнхенської конференції

1. На відміну від попередніх років до 2022 року (навіть, уже після 2014-го), ця конференція проходила під знаком обговорення не окремих деталей та протиріч в рамках існуючого світопорядку, а з розумінням того, що колишніх правил немає, і формуються нові...

Якою може бути відповідь Європи на "стан руйнування" (у контексті Мюнхенської конференції)

Ну, що ж, дискусія "Так/Ні" всередині Європи, яка активізувалась після Давосу (Гренландії, "Ради миру" Трампа та збереження ризику Росії) щодо стилістики взаємодії із США, матиме продовження і на Мюнхенській конференції...

Про нормалізацію ненормального

У поета Квінта Гораціо Флакка є такий вислів "Нічому не дивуватися" (Nil admirari). Ця фраза, що спочатку позначала стан незворушності (ні поганим, ні хорошим), характерний для стоїків та епікурійців (така собі нірвана), згодом у літературній традиції стала використовуватися для опису аристократичної стриманості, а то й часом снобізму...