29 серпня 2013, 17:59

''Западно-восточный диван'' для Украины

Публикация в 1819 году "Западно-восточного дивана" Иоганна Вольфганга фон Гёте (поэтический сборник про любовь, включающий более 320 стихотворений) стала своеобразной попыткой западно-восточного синтеза на уровне литературной культуры.

В каком-то смысле гётевский "Диван", где автор попытался объединить две цивилизации – западную и восточную, может стать прототипом внешней политики Украины на ближайшие годы.

Несмотря на практически стопроцентную вероятность подписания Соглашения с ЕС об ассоциации Украины и, несмотря на стремительно усиливающуюся истерику Кремля по этому поводу, многовекторность как попытка выстроить экономическое сотрудничество Украины в рамках двух зон свободной торговли (уже существующей с СНГ и в перспективе возможной с ЕС) – вполне вероятная перспектива для Украины.

Во-первых, взаимоотношения внутри треугольника "Россия-Украина-Запад" всегда будут значимым фактором украинской политики. Другое дело, что российско-украинские отношения, скорее всего, будут выстраиваться в контексте интеграции Украины в ЕС.

Во-вторых, сам по себе выбор вектора – ЕС или ТС – не снимает в полной мере многовекторность как практику. А главное – даже стратегически верное решение не избавит нас от ошибок в ежедневной внешнеполитической деятельности (заявка Украины на пересмотр 371 позиции в ВТО как пример).

В-третьих, внутренняя многовекторность – более устойчивое и сложное явление, чем многовекторность внешняя. Все первые ключевые шаги Украины как независимого государства совершались при участии и согласии крупных геополитических игроков. Кроме того, многовекторность – это технология сохранения базового электората. Пока не появится общеукраинская доктрина, объединяющая идея, внешний фактор всегда будет значимым.

В-четветых, эгоизм внешнеполитических партнеров будет вынуждать Украину искать в каждой конкретной ситуации наиболее приемлемый вариант действий.

В-пятых, существующая модель экономики Украины, инфраструктурно отставшая и очень зависимая от внешней конъюнктуры, заставляет Украину подстраиваться под ситуацию.

Поэтому украинская власть, даже сделав стратегический выбор в пользу евроинтеграции, де-факто будет пытаться объединить два вектора – европейский и российский. При этом движение в Европу – это исторически обоснованный процесс. Украина, может, никогда и не вступит в Евросоюз, но сам процесс евроинтеграции защитит страну от поглощения Россией, прежде всего на уровне идентичности. Думаю, в РФ это тоже понимают.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Про стратегічну не/визначеність та рух до неї

Все ж, є відчуття та певні передумови вважати, що адміністрація Дональда Трампа енергійно почне діяти у напрямку зупинки війни. Це також помітно і по рішеннях діючої адміністрації Джозефа Байдена, яка зараз задіює усі можливі ресурси, що важливо...

Хто кому "дасть в морду" (про передпереговорчий етап)

Скажем так. Не прийняти рішення щодо зняття заборони на використання Україною далекобійних ракет по рос цілях на цьому етапі Захід уже не міг...

Про європейське лідерство

Тема європейського лідерства назріла давно, безвідносно до ризику президентства Дональда Трампа, одним із напрямків політики якого може бути скорочення трансатлантичної єдності та співпраці...

А завтра після виборів

В МЗС Росіі, реагуючи на результат Дональда Трампа на виборах, заявили, що працюватимуть з новою американською адміністрацією, "жорстко відстоюючи російські національні інтереси і досягаючи всіх поставлених цілей у війні"...

Між угодою та нерішучістю (в контексті виборів у США)

У ході передвиборчої кампанії Дональд Трамп в одному з інтерв'ю пожурив навіть Лінкольна, за те, що той допустив Громадянську війну. Замість досягнення угоди з південними штатами, які виступали проти скасування рабства...

Про заяву Сікорського щодо Криму

Маю на увазі слова міністра закордонних справ Польщі Радослава Сікорського щодо такого варіанту по Криму: мандат ООН на 20 років і тоді референдум...