24 вересня 2013, 14:44

"Особое партнерство" по Медведеву

На днях Дмитрий Медведев сделал в прямом смысле слова сенсационное заявление.

Российский премьер-министр сказал, что в случае подписания Соглашения Украины с ЕС об ассоциации, между Киевом и Москвой закончится особый партнерский режим. А в чем заключается этот партнерский режим?

В двух газовых российско-украинских войнах – 2006-го и 2009-го годов? Или – в, мягко говоря, неадекватном действующем газовом договоре?

Понятно, что в период президентства Ющенко, ставшего для Кремля символом провала российской формулы удержания власти (когда контроль над админресурсом, телеканалами и финансовыми потоками были главными составляющими успеха), между украинской и российской властями ничего другого, кроме как полосы отчуждения, не могло быть.

Но и при дружественно ориентированном, по крайней мере в публичной плоскости, Януковиче ничего особо не изменилось. По большому счету, конфетно-букетный период между ВФЯ и Кремлем закончился сразу же после подписания "харьковских соглашений" в апреле 2010-го.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Про вичерпність агресивних автократій

Приклад Ірану наочно показав: автократія, орієнтована виключно на силову компоненту/загрозу/шантаж, коли наявність силової компоненти – це не інструмент для досягнення адекватних цілей (наприклад, внутрішньої модернізації чи забезпечення миру у регіоні), рано чи пізно, буде зупинена...

Про оптимізм та песимізм руху до нового світопорядку

Уже навіть генсек ООН Антоніу Гутерреш визнав, що "ми живемо в період хаосу та змін" і закликав до "оновлення архітектури міжнародної безпеки"...

Вглиб переговорного процесу (напередодні Женеви)

Є чотири можливих переговорних напрямки, розвиток чи не/розвиток яких напряму залежить від позиції РФ. 1. Безкінечне забалаболювання процесу, на що в значній мірі була орієнтована делегація на чолі з Владіміром Мединським...

Декілька висновків/спостережень щодо Мюнхенської конференції

1. На відміну від попередніх років до 2022 року (навіть, уже після 2014-го), ця конференція проходила під знаком обговорення не окремих деталей та протиріч в рамках існуючого світопорядку, а з розумінням того, що колишніх правил немає, і формуються нові...

Якою може бути відповідь Європи на "стан руйнування" (у контексті Мюнхенської конференції)

Ну, що ж, дискусія "Так/Ні" всередині Європи, яка активізувалась після Давосу (Гренландії, "Ради миру" Трампа та збереження ризику Росії) щодо стилістики взаємодії із США, матиме продовження і на Мюнхенській конференції...

Про нормалізацію ненормального

У поета Квінта Гораціо Флакка є такий вислів "Нічому не дивуватися" (Nil admirari). Ця фраза, що спочатку позначала стан незворушності (ні поганим, ні хорошим), характерний для стоїків та епікурійців (така собі нірвана), згодом у літературній традиції стала використовуватися для опису аристократичної стриманості, а то й часом снобізму...