7 жовтня 2013, 19:25

Украинский друг Владимир Владимирович Путин

Считаю нужным поздравить ВВП с Днем рождения – сегодня президенту РФ 61 год!

Пожалуй, никто так много не сделал для укрепления украинского независимого духа, как Владимир Владимирович Путин.

Во-первых, с его приходом к власти изменился принцип выстраивания взаимоотношений Украины с Россией. Если Ельцин предлагал начинать день с установки "А что ты сделал сегодня для Украины", то при Путине – все прямо наоборот, типа "А что еще можно получить от Украины".

Во-вторых, две газовые войны – 2006 и 2009 годов и торговая война 2013 года показали, что дружба дружбой, а выгода каждого – превыше всего.

В-третьих, и это главное, именно Владимир Путин укрепил мнение украинских элит (ментально близких России в том числе), что независимость необходима, прежде всего, самим украинским элитам. Независимое государство, да еще с такой географией, как у Украины, – огромное преимущество и источник дохода. В этом смысле, евроинтеграция является долгосрочной гарантией независимости. Потому что главная угроза во взаимоотношениях с Россией – это потеря Украиной идентичности. Грубо говоря, если отказаться от тезиса, сформулированного Леонидом Кучмой, что "Украина – не Россия", то окажется, что Харьков по своим ментально-культурным установкам почти ничем не отличается от российского Белгорода, а Донецк – от Ростова-на-Дону. И тогда возникает вопрос – зачем Украине независимость и чем обоснованы существующие границы государства? Собственно говоря, еще в 2007 году Владимир Путин объяснял тогдашнему президенту США Джорджу Бушу-младшему, что большую часть территории Украины Россия нам подарила. Отчасти – так и есть, если исходить из того, что в действующих границах украинское государство появилось при СССР.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Росія сприймає і переговори як СВО

Ісаак Ньютон якось сказав: "Досвід – це не те, що відбувається з вами; це те, що ви робите з тим, що відбувається з вами". Здавалося б, кожен новий захід на переговорне коло наочно демонструє/виявляє, що працює, а що ні; як і те, хто як використовує переговори та час...

"Тягомотина"

Парадокс. Усі у світі розуміють абсолютну безпричинність війни РФ проти України (у сенсі відсутності будь-яких реальних причин – немає ні етнічного, ні релігійного факторів, які часто означають непримиренність), а вихід з війни, як і раніше, наштовхується на ультиматуми Росії і "тягомотину", як сказав днями один із небагаточисленних союзників РФ...

Щодо виходу із війни і розуміння миру

Здавалося б, усі розуміють, що єдино можливий варіант зупинки російсько-української війни (коли є полярні позиції сторін і глобальний контекст/вимір війни) – це перемирʼя...

План "Бармаглот"

Невідомо, чи є в реалі ніби-то американський план із 28 пунктів, сформований у консультаціях із РФ, про який останніми днями так активно пишуть ЗМІ...

Про глобальний вимір руху до миру

У буремні часи живемо, поза сумнівом. Коли війни та конфлікти оголили різного типу вразливості – виклики одночасно є і на рівні держав, і на рівні альянсів, і на рівні систем загалом...

Ялта-2

Уже зараз, на стадії обговорення гарантій безпеки для України, можна констатувати нові реалії. Якщо усі ці понад 30 років з моменту розвалу Радянського Союзу, фактично до повномасштабного вторгнення РФ в Україну у 2022 році, саме Росія сприймалась Заходом як гарант від хаосу на пострадянському просторі, то зараз усе навпаки...