19 березня 2014, 06:18

Путин как ''бендеровец'' ''Русского мира''

Аннексия Крыма, если попытаться говорить об этом без эмоций, вполне отчетливо и очевидно, на практике, показала, почему невозможен Евразийский союз априори.

Потому что интересы каждой отдельной страны – гораздо выше коллективных. Общих интересов вообще нет. Всегда можно переступить через партнера. Все эти разговоры о совместной выгоде, безопасности и уж тем более каких-то гарантиях – большая "потемкинская деревня".

Как только представляется возможность нажиться на "братском народе", экономически, территориально, имиджево, в качестве "усилителя" на переговорах – другой "братский народ" эту возможность непременно использует. Причем, это касается не только РФ, а всех остальных постсоветских стран тоже. Мы и раньше много раз наблюдали, как сталкивались экономические и бизнесово-корпоративные интересы разных субъектов постсоветского пространства. Но Крым окончательно обозначил эту закономерность.

Поэтому все разговоры о постсоветском пространстве как некой общности – все равно что пропаганда о шароварах, "фашистах", валенках и медведях. Это пространство общее – разве что по общему низкому уровню жизни, коррупции и очень слабых институциональных основах власти. И эти проблемы, к тому же, проще разрешать по отдельности, а не вместе, – иначе они просто законсервируются в своем стасус-кво.

В этом смысле, именно Путин, аннексировав Крым, разрушил концепт "Русского мира", "славянского братства" и прочие варианты интеграционных идей на постсоветском пространстве. Причем разрушил не как "бандеровец", а как "бендеровец" (последнее ассоциируется в РФ исключительно с разрушительной, внесистемной и нелегальной деятельностью).

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Росія сприймає і переговори як СВО

Ісаак Ньютон якось сказав: "Досвід – це не те, що відбувається з вами; це те, що ви робите з тим, що відбувається з вами". Здавалося б, кожен новий захід на переговорне коло наочно демонструє/виявляє, що працює, а що ні; як і те, хто як використовує переговори та час...

"Тягомотина"

Парадокс. Усі у світі розуміють абсолютну безпричинність війни РФ проти України (у сенсі відсутності будь-яких реальних причин – немає ні етнічного, ні релігійного факторів, які часто означають непримиренність), а вихід з війни, як і раніше, наштовхується на ультиматуми Росії і "тягомотину", як сказав днями один із небагаточисленних союзників РФ...

Щодо виходу із війни і розуміння миру

Здавалося б, усі розуміють, що єдино можливий варіант зупинки російсько-української війни (коли є полярні позиції сторін і глобальний контекст/вимір війни) – це перемирʼя...

План "Бармаглот"

Невідомо, чи є в реалі ніби-то американський план із 28 пунктів, сформований у консультаціях із РФ, про який останніми днями так активно пишуть ЗМІ...

Про глобальний вимір руху до миру

У буремні часи живемо, поза сумнівом. Коли війни та конфлікти оголили різного типу вразливості – виклики одночасно є і на рівні держав, і на рівні альянсів, і на рівні систем загалом...

Ялта-2

Уже зараз, на стадії обговорення гарантій безпеки для України, можна констатувати нові реалії. Якщо усі ці понад 30 років з моменту розвалу Радянського Союзу, фактично до повномасштабного вторгнення РФ в Україну у 2022 році, саме Росія сприймалась Заходом як гарант від хаосу на пострадянському просторі, то зараз усе навпаки...