19 березня 2014, 06:18

Путин как ''бендеровец'' ''Русского мира''

Аннексия Крыма, если попытаться говорить об этом без эмоций, вполне отчетливо и очевидно, на практике, показала, почему невозможен Евразийский союз априори.

Потому что интересы каждой отдельной страны – гораздо выше коллективных. Общих интересов вообще нет. Всегда можно переступить через партнера. Все эти разговоры о совместной выгоде, безопасности и уж тем более каких-то гарантиях – большая "потемкинская деревня".

Как только представляется возможность нажиться на "братском народе", экономически, территориально, имиджево, в качестве "усилителя" на переговорах – другой "братский народ" эту возможность непременно использует. Причем, это касается не только РФ, а всех остальных постсоветских стран тоже. Мы и раньше много раз наблюдали, как сталкивались экономические и бизнесово-корпоративные интересы разных субъектов постсоветского пространства. Но Крым окончательно обозначил эту закономерность.

Поэтому все разговоры о постсоветском пространстве как некой общности – все равно что пропаганда о шароварах, "фашистах", валенках и медведях. Это пространство общее – разве что по общему низкому уровню жизни, коррупции и очень слабых институциональных основах власти. И эти проблемы, к тому же, проще разрешать по отдельности, а не вместе, – иначе они просто законсервируются в своем стасус-кво.

В этом смысле, именно Путин, аннексировав Крым, разрушил концепт "Русского мира", "славянского братства" и прочие варианты интеграционных идей на постсоветском пространстве. Причем разрушил не как "бандеровец", а как "бендеровец" (последнее ассоциируется в РФ исключительно с разрушительной, внесистемной и нелегальной деятельностью).

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Як повернутися до "принципу багатосторонності"

У 2018 році, коли Дональд Трамп часів свого першого президентського терміну був присутній на саміті G7, організованому Канадою, він говорив про необхідність повернення Росії на майбутні саміти, а після відʼїзду написав, що США виходять із погодженого комюніке...

Про "Атом" у 21 столітті

Інколи, щоб зрозуміти вектор руху процесів, варто подивитись на них ретроспективно. Зокрема, на основи міжнародного порядку, створеного у поствоєнній половині 20 століття, і їх руйнацію зараз...

Системність завжди виграє у авантюри: протистояння вдовгу РФ та Європи, і якою буде роль США

Свого часу Дуайт Ейзенхауер, складаючи президентські повноваження, сказав, що "він дуже хотів дати Землі мир, однак виявився спроможним лише на те, що разом з іншими завести її в глухий кут"...

Про переговори: публічні та непублічні цілі сторін

Переговори як процес тривають постійно (з окремих питань, гуманітарних, зокрема). Переговори ж саме як припинення війни (через небажання РФ) засвідчують різні цілі у сторін та учасників...

Стамбульский транзит

Щодо переговорів у Стамбулі. 1. Не можна не відзначити парадокс абсолютно різних делегацій з боку РФ – та, яка була на зустрічах з американцями, і та, яка заявлена зараз на переговорах у Стамбулі...

"Неміцні звʼязки" як характеристика міжнародної системи

У 2002 році був такий перформанс "Неміцні зв'язки" (Loose Associations): художник, пояснюючи у своїй лекції причини, що спонукали його до створення інсталяцій, одночасно і демонстративно звертався до літератури, дизайну, архітектури, політики...