21 лютого 2015, 22:36

Майдан дважды ''дал в морду'' Кремлю. Дальше Кремль сам себе ''даст в морду''

В Москве сегодня прошла очень странная акция – Антимайдан. Странная с разных точек зрения.

Во-первых, России не грозит Майдан в украинском смысле. Российская угроза – это межнациональные конфликты на фоне отсутствия межнациональной и межконфессиональной политики. А также внутриэлитный раскол, когда начнет рушиться внутриэлитная круговая порука из-за потерь элиты (экономических, бизнесовых, личных) вследствие политики, проводимой Кремлем за последний год. Усиливающееся отсутствие перспективы никому не может нравиться.

Во-вторых, Кремль сам же активно приложился к радикальному сценарию в Украине. Тема фашистов/антифашистов и титушек впервые появилась 9 мая 2013 года. С этого момента в Украине все действия – и со стороны Януковича, и со стороны РФ – шли в логике разжигания протестных настроений. И разгон студентов на Майдане, и законы от 16 января, и отсечение любых вариантов уступок со стороны Януковича.

Другое дело, что Кремлю все равно не удастся реализовать сценарий развала Украины через управляемый хаос. Упраляемый хаос не реализуем в хаосе (в смысле наличия нескольких центров власти, в том числе власти гражданского общества).

Майдан дважды "дал в морду" Кремлю. И последний раз очень больно. Потому что все штампы, на которых долгое время спекулировал/спекулирует Кремль, провалились. Как минимум, вопрос языка. Рускоязычный сегодня не только не означает пророссийский, а зачастую – прямо наоборот. Более того, "русский мир" в цивилизованном варианте, в варианте преимущественно православной мирной толерантной страны, имеет все шансы быть реализован в Украине. Без России.

Все идет к тому, что в обозримой перспективе Кремль сам себе "даст в морду".

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Що може бути далі після ''ні миру, ні війни''

Власне, навіть, з публічних заяв/розмов можна виокремити дві складові: 1. Зупинка війни та інструменти, які можуть бути задіяні для цього...

Світова еклектика

Все ж, навіть публічне інформаційне поле останніх місяців дає підстави вважати, що є налаштованість у тих, хто має важелі впливу, докласти зусиль для припинення війни...

Про гарантії безпеки

Все ж, показовим є те, з якою обережністю західні лідери обговорюють можливу миротворчу місію в Україні, всіляко підкреслюючи варіант на після гарячої фази війни...

Про стратегічну не/визначеність та рух до неї

Все ж, є відчуття та певні передумови вважати, що адміністрація Дональда Трампа енергійно почне діяти у напрямку зупинки війни. Це також помітно і по рішеннях діючої адміністрації Джозефа Байдена, яка зараз задіює усі можливі ресурси, що важливо...

Хто кому "дасть в морду" (про передпереговорчий етап)

Скажем так. Не прийняти рішення щодо зняття заборони на використання Україною далекобійних ракет по рос цілях на цьому етапі Захід уже не міг...

Про європейське лідерство

Тема європейського лідерства назріла давно, безвідносно до ризику президентства Дональда Трампа, одним із напрямків політики якого може бути скорочення трансатлантичної єдності та співпраці...