21 лютого 2015, 22:36

Майдан дважды ''дал в морду'' Кремлю. Дальше Кремль сам себе ''даст в морду''

В Москве сегодня прошла очень странная акция – Антимайдан. Странная с разных точек зрения.

Во-первых, России не грозит Майдан в украинском смысле. Российская угроза – это межнациональные конфликты на фоне отсутствия межнациональной и межконфессиональной политики. А также внутриэлитный раскол, когда начнет рушиться внутриэлитная круговая порука из-за потерь элиты (экономических, бизнесовых, личных) вследствие политики, проводимой Кремлем за последний год. Усиливающееся отсутствие перспективы никому не может нравиться.

Во-вторых, Кремль сам же активно приложился к радикальному сценарию в Украине. Тема фашистов/антифашистов и титушек впервые появилась 9 мая 2013 года. С этого момента в Украине все действия – и со стороны Януковича, и со стороны РФ – шли в логике разжигания протестных настроений. И разгон студентов на Майдане, и законы от 16 января, и отсечение любых вариантов уступок со стороны Януковича.

Другое дело, что Кремлю все равно не удастся реализовать сценарий развала Украины через управляемый хаос. Упраляемый хаос не реализуем в хаосе (в смысле наличия нескольких центров власти, в том числе власти гражданского общества).

Майдан дважды "дал в морду" Кремлю. И последний раз очень больно. Потому что все штампы, на которых долгое время спекулировал/спекулирует Кремль, провалились. Как минимум, вопрос языка. Рускоязычный сегодня не только не означает пророссийский, а зачастую – прямо наоборот. Более того, "русский мир" в цивилизованном варианте, в варианте преимущественно православной мирной толерантной страны, имеет все шансы быть реализован в Украине. Без России.

Все идет к тому, что в обозримой перспективе Кремль сам себе "даст в морду".

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Як повернутися до "принципу багатосторонності"

У 2018 році, коли Дональд Трамп часів свого першого президентського терміну був присутній на саміті G7, організованому Канадою, він говорив про необхідність повернення Росії на майбутні саміти, а після відʼїзду написав, що США виходять із погодженого комюніке...

Про "Атом" у 21 столітті

Інколи, щоб зрозуміти вектор руху процесів, варто подивитись на них ретроспективно. Зокрема, на основи міжнародного порядку, створеного у поствоєнній половині 20 століття, і їх руйнацію зараз...

Системність завжди виграє у авантюри: протистояння вдовгу РФ та Європи, і якою буде роль США

Свого часу Дуайт Ейзенхауер, складаючи президентські повноваження, сказав, що "він дуже хотів дати Землі мир, однак виявився спроможним лише на те, що разом з іншими завести її в глухий кут"...

Про переговори: публічні та непублічні цілі сторін

Переговори як процес тривають постійно (з окремих питань, гуманітарних, зокрема). Переговори ж саме як припинення війни (через небажання РФ) засвідчують різні цілі у сторін та учасників...

Стамбульский транзит

Щодо переговорів у Стамбулі. 1. Не можна не відзначити парадокс абсолютно різних делегацій з боку РФ – та, яка була на зустрічах з американцями, і та, яка заявлена зараз на переговорах у Стамбулі...

"Неміцні звʼязки" як характеристика міжнародної системи

У 2002 році був такий перформанс "Неміцні зв'язки" (Loose Associations): художник, пояснюючи у своїй лекції причини, що спонукали його до створення інсталяцій, одночасно і демонстративно звертався до літератури, дизайну, архітектури, політики...