13 березня 2015, 23:19

Очередные ''9 километров'' Путина

В октябре, в день своего 62-летия, Владимир Путин взял выходной и провел его в сибирской тайге, где прошел 9 километров по горам.

Ходьба пешком на длинные дистанции с препятствиями, не по "спортивному маршруту", а просто без всякой цели, направления и привязки к маршруту, как правило, говорит о нервозности, внутреннем напряжении идущего и замещении невозможности найти необходимое решение физическими усилиями.

Тогда ходьба ничего не дала. Общая конфликтность не только не ушла, но еще больше наросла. Причем, глобально ситуация меняется не в пользу России.

Обсуждение "исчезновения" Путина приобрело чуть ли не вселенские масштабы, на уровне интернационализации практически. При этом, независимо от того, какая причина временного "публичного схрона" ВВП, Кремль после убийства Немцова стоит на грани решения: или радикальный сценарий, исключающий заигрывание с Западом; или "отползание с лицом", предполагающее отстранение тех, кто за войну. Главный мотив – ощущение потери перспективы и сужения ресурсов, в том числе из-за санкций. Причем, Рамзан Кадыров при любом из вариантов остается с Путиным. Последние события еще раз показали сращивание кавказского конфликта (имею в виду итоги двух Чеченских войн) с российским режимом, фактически симбиоз.

Пауза Путина может стать последним элементом в количественном нарастании ситуации, которое, так или иначе, должно трансформироваться в какое-то качество, не обязательно лучшее от имеющегося. Находиться в состоянии напряжения долго невозможно. Агрессия и ненависть по отношению к Украине как продукт российской пропаганды, зацикленность и поиск врагов (как внешних, так и внутренних), убийство Немцова как рубежное событие в самоопределении Кремля (за мир или за войну) переведут /уже перевели ситуацию на новый уровень. Этот новый уровень будет иметь последствия, прежде всего, для самой РФ. Выбор также зависит от того, что быстрее будет проникать в географию русской души – экономический кризис или военный психоз, реальные внутренние проблемы или внешние псевдоугрозы.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Хто кому "дасть в морду" (про передпереговорчий етап)

Скажем так. Не прийняти рішення щодо зняття заборони на використання Україною далекобійних ракет по рос цілях на цьому етапі Захід уже не міг...

Про європейське лідерство

Тема європейського лідерства назріла давно, безвідносно до ризику президентства Дональда Трампа, одним із напрямків політики якого може бути скорочення трансатлантичної єдності та співпраці...

А завтра після виборів

В МЗС Росіі, реагуючи на результат Дональда Трампа на виборах, заявили, що працюватимуть з новою американською адміністрацією, "жорстко відстоюючи російські національні інтереси і досягаючи всіх поставлених цілей у війні"...

Між угодою та нерішучістю (в контексті виборів у США)

У ході передвиборчої кампанії Дональд Трамп в одному з інтерв'ю пожурив навіть Лінкольна, за те, що той допустив Громадянську війну. Замість досягнення угоди з південними штатами, які виступали проти скасування рабства...

Про заяву Сікорського щодо Криму

Маю на увазі слова міністра закордонних справ Польщі Радослава Сікорського щодо такого варіанту по Криму: мандат ООН на 20 років і тоді референдум...

Чи можна "заморозити" війну без руху до сталого миру

По суті, Олаф Щольц пропонує (маю на увазі його пропозиції, про які пише La Repubblika) варіант замороження війни. Мабуть, виходячи із того, що за умов крайніх позицій сторін можливо говорити про варіанти зменшення активності – і бажано не за рахунок країни, на яку здійснено напад, а за рахунок країни, яка цей напад здійснила...