13 березня 2015, 23:19

Очередные ''9 километров'' Путина

В октябре, в день своего 62-летия, Владимир Путин взял выходной и провел его в сибирской тайге, где прошел 9 километров по горам.

Ходьба пешком на длинные дистанции с препятствиями, не по "спортивному маршруту", а просто без всякой цели, направления и привязки к маршруту, как правило, говорит о нервозности, внутреннем напряжении идущего и замещении невозможности найти необходимое решение физическими усилиями.

Тогда ходьба ничего не дала. Общая конфликтность не только не ушла, но еще больше наросла. Причем, глобально ситуация меняется не в пользу России.

Обсуждение "исчезновения" Путина приобрело чуть ли не вселенские масштабы, на уровне интернационализации практически. При этом, независимо от того, какая причина временного "публичного схрона" ВВП, Кремль после убийства Немцова стоит на грани решения: или радикальный сценарий, исключающий заигрывание с Западом; или "отползание с лицом", предполагающее отстранение тех, кто за войну. Главный мотив – ощущение потери перспективы и сужения ресурсов, в том числе из-за санкций. Причем, Рамзан Кадыров при любом из вариантов остается с Путиным. Последние события еще раз показали сращивание кавказского конфликта (имею в виду итоги двух Чеченских войн) с российским режимом, фактически симбиоз.

Пауза Путина может стать последним элементом в количественном нарастании ситуации, которое, так или иначе, должно трансформироваться в какое-то качество, не обязательно лучшее от имеющегося. Находиться в состоянии напряжения долго невозможно. Агрессия и ненависть по отношению к Украине как продукт российской пропаганды, зацикленность и поиск врагов (как внешних, так и внутренних), убийство Немцова как рубежное событие в самоопределении Кремля (за мир или за войну) переведут /уже перевели ситуацию на новый уровень. Этот новый уровень будет иметь последствия, прежде всего, для самой РФ. Выбор также зависит от того, что быстрее будет проникать в географию русской души – экономический кризис или военный психоз, реальные внутренние проблемы или внешние псевдоугрозы.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Стамбульский транзит

Щодо переговорів у Стамбулі. 1. Не можна не відзначити парадокс абсолютно різних делегацій з боку РФ – та, яка була на зустрічах з американцями, і та, яка заявлена зараз на переговорах у Стамбулі...

"Неміцні звʼязки" як характеристика міжнародної системи

У 2002 році був такий перформанс "Неміцні зв'язки" (Loose Associations): художник, пояснюючи у своїй лекції причини, що спонукали його до створення інсталяцій, одночасно і демонстративно звертався до літератури, дизайну, архітектури, політики...

Навіщо Кремль проштовхує прецедент легалізації окупації

От здавалося б, навіщо США вносять до обговорення тему Криму, якщо від України не вимагається юридичного визнання його російським, а таке визнання від себе, ніби, допускають США? (Ніби, бо варто відзначити, що багато чого про пропозиції США ми читаємо в ЗМІ...

Про розвилку для світової системи

Днями міністр оборони Великої Британії Джон Гілі сказав, що 2025 рік стане критичним, закликавши союзників посилити військову підтримку України...

Самовизначення триває: deal, гібридність, пробудження та ієрогліф

Ну що ж, активна дипломатія останніх місяців (маю на увазі очікування від ініціативи адміністрації Трампа) у супроводі не менш активних військових дій на російсько-українському фронті показала: знайти Атланта, який утримує на своїх плечах ситуацію, неможливо...

Чого не розуміють у США (або роблять вигляд, що не)

Коли у США вчергове говорять про вибори (інтервʼю Віткоффа) як спосіб затягнути час, щоб навʼязати російський варіант капітуляції України, чи натякають на необхідність легалізації російської окупації частини наших територій – це про нерозуміння реалій...