18 травня 2015, 20:04

Постпарадное. "Превратить роль гостя в роль хозяина"

Российская пропаганда преподносит присутствие 9 мая на параде в Москве лидера Китая Си Цзинпина как гигантский успех. В том смысле, что весь мир и прежде всего США испугались возможного союза Россия-Китай. Этого союза должна боятся сама РФ – в любом союзе более мощный субъект всегда поглощает того, кто слабее. Собственно, несмотря на на то, что в публичном пространстве главным "врагом" Россия, по инерции времен "холодной войны" объявляет США, китаизация российских территорий, дальневосточных регионов в частности, "тихой сапой" давно идет.

В общем, 30-я китайская стратагема ("Превратить роль гостя в роль хозяина" в действии):

"Постепенное продвижение от положения "гостя" к положению "хозяина". Притворный "гость" некоторое время играет по правилам, подготавливая одновременно почву для атаки, набирая силу и ослабляя "хозяина". Роль "гостя" заключает в себе преимущество: цели субъекта по перехвату инициативы до поры остаются неизвестными, а поведение вежливого "гостя" усыпляет бдительность и делает объект самоуверенным. Другое применение, наоборот, заключается в резком перехвате инициативы, используя удобный момент и эффект неожиданности. Например, союзники, пришедшие на помощь в конфликте, превращающиеся в хозяев положения, диктующих свои условия. Ещё одно применение состоит в эксплуатировании статуса "гостя" и воспитанности "хозяина" для достижения собственных целей, то есть постановка и/или использование такого положения более сильного объекта, когда по причине законов, правил, общественных ожиданий он вынужден делать что-либо в ущерб собственным интересам".

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Про нормалізацію ненормального

У поета Квінта Гораціо Флакка є такий вислів "Нічому не дивуватися" (Nil admirari). Ця фраза, що спочатку позначала стан незворушності (ні поганим, ні хорошим), характерний для стоїків та епікурійців (така собі нірвана), згодом у літературній традиції стала використовуватися для опису аристократичної стриманості, а то й часом снобізму...

Трохи realpolitik

За минулий рік відомий розрахунок Кремля щодо Європи "пересидіти Захід" набув явно-очевидно не тільки характеру ставок на внутрішньополітичні та внутрішньоекономічні процеси в окремих країнах західних альянсів...

Про переговори в Абу-Дабі

Судячи з усього, це лише старт реального переговорного процесу (якщо ми говоримо про участь РФ). Звісно, це не означає, що ми уже на шляху визначення часових рамок припинення військових дій, або що Росія сприйняла підхід, який передбачає компромісність, і не факт, що сприйме...

Дух Давосу

"Дух діалогу" – так була сформульована основна тема цьогорічного форуму у Давосі, присвяченого тому, "як зробити світ кращим". А ще, не так давно, зʼявилось формулювання "Дух Анкориджу", яке запустив Кремль після зустрічі лідерів США та РФ Дональда Трампа і Володимира Путіна на Алясці, як спробу усунути Європу/Україну від переговорного процесу...

Про дипломатичний фронт

Останні місяці – особливо активні у прояві всіх трьох складових війни та пошуку миру: фронт (інтенсивні бої), тил (атаки РФ по цивільній інфраструктурі), дипломатія (мирні переговори)...

Нові виклики для Європи

Події у Венесуелі (у контексті рамки автократії vs демократії) трактуються переважно у двох прямо протилежних підходах. Перший – це знак для всіх автократій, що їхня доля в будь-який момент може бути вирішена у спосіб, коли сильна демократична держава в обхід тривалих погоджень усіх з усіма може виявити рішучість...