18 вересня 2015, 01:06

Сепаратистский потенциал местных бюрократий, или Все что нам надо знать о региональных выборах в РФ

Большое видится на расстоянии. Местные выборы 13 сентября в России интересны для Украины с точки зрения понимания общей ситуации в РФ. Единый день выборов (выбирали глав субъектов Федерации и депутатов заксобраний) закончился тем, что в двух десятках регионов победила "Единая Россия" (второй тур будет только в Иркутской области). На уровне цифр – почти советский результат. В Кемеровской области – 97 %, в Татарстане – 94 %, в Ленинградской, Тамбовской, Пензенской, Краснодарской областях – около 80 % (интересно, были ли предварительные опросы по явке?).

Итак, что это означает?

Во-первых, такие высокие цифры всегда настораживают. Или это итог отсутствия стратегической линии Кремля на уровне страны, отсюда определенная "истерика" зашкаливающего показателя. Или, если такая линия и понимание есть, то тогда либо лидер не тянет, либо местные элиты нарушают правила.

Во-вторых, такой высокий результат – это признак делегитимации институциональной власти России. Это как во второй половине 90-х, когда "добивали" перестройку, а убили легитимность политического процесса. По идее, Путин должен выйти и сказать, что это перегиб, где-то поставить под сомнение результат, но он так не скажет, потому что нет конкуренции, нет даже внутреннего раздражителя, который бы держал Кремль "в тонусе".

В-третьих, это не признак силы Кремля, а показатель потенциала и неконтролируемости местных бюрократий. Если все будет так и дальше, то Россия вернется в 1991 год, когда элиты были сепаратистскими. В 90-е местные бюрократии вдруг вспомнили, что у них есть Федерация. В России сегодня этого не чувствуют.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Поворотний момент Заходу, який не відчуває РФ

Тут Дмітрій Мєдвєдєв знову пустився берегів. Взявся розмірковувати про американських "дідуль" (Владімір Путін свого часу вважав дотепними жарти про "бабуль")...

Як повернутися до "принципу багатосторонності"

У 2018 році, коли Дональд Трамп часів свого першого президентського терміну був присутній на саміті G7, організованому Канадою, він говорив про необхідність повернення Росії на майбутні саміти, а після відʼїзду написав, що США виходять із погодженого комюніке...

Про "Атом" у 21 столітті

Інколи, щоб зрозуміти вектор руху процесів, варто подивитись на них ретроспективно. Зокрема, на основи міжнародного порядку, створеного у поствоєнній половині 20 століття, і їх руйнацію зараз...

Системність завжди виграє у авантюри: протистояння вдовгу РФ та Європи, і якою буде роль США

Свого часу Дуайт Ейзенхауер, складаючи президентські повноваження, сказав, що "він дуже хотів дати Землі мир, однак виявився спроможним лише на те, що разом з іншими завести її в глухий кут"...

Про переговори: публічні та непублічні цілі сторін

Переговори як процес тривають постійно (з окремих питань, гуманітарних, зокрема). Переговори ж саме як припинення війни (через небажання РФ) засвідчують різні цілі у сторін та учасників...

Стамбульский транзит

Щодо переговорів у Стамбулі. 1. Не можна не відзначити парадокс абсолютно різних делегацій з боку РФ – та, яка була на зустрічах з американцями, і та, яка заявлена зараз на переговорах у Стамбулі...