18 вересня 2015, 01:06

Сепаратистский потенциал местных бюрократий, или Все что нам надо знать о региональных выборах в РФ

Большое видится на расстоянии. Местные выборы 13 сентября в России интересны для Украины с точки зрения понимания общей ситуации в РФ. Единый день выборов (выбирали глав субъектов Федерации и депутатов заксобраний) закончился тем, что в двух десятках регионов победила "Единая Россия" (второй тур будет только в Иркутской области). На уровне цифр – почти советский результат. В Кемеровской области – 97 %, в Татарстане – 94 %, в Ленинградской, Тамбовской, Пензенской, Краснодарской областях – около 80 % (интересно, были ли предварительные опросы по явке?).

Итак, что это означает?

Во-первых, такие высокие цифры всегда настораживают. Или это итог отсутствия стратегической линии Кремля на уровне страны, отсюда определенная "истерика" зашкаливающего показателя. Или, если такая линия и понимание есть, то тогда либо лидер не тянет, либо местные элиты нарушают правила.

Во-вторых, такой высокий результат – это признак делегитимации институциональной власти России. Это как во второй половине 90-х, когда "добивали" перестройку, а убили легитимность политического процесса. По идее, Путин должен выйти и сказать, что это перегиб, где-то поставить под сомнение результат, но он так не скажет, потому что нет конкуренции, нет даже внутреннего раздражителя, который бы держал Кремль "в тонусе".

В-третьих, это не признак силы Кремля, а показатель потенциала и неконтролируемости местных бюрократий. Если все будет так и дальше, то Россия вернется в 1991 год, когда элиты были сепаратистскими. В 90-е местные бюрократии вдруг вспомнили, что у них есть Федерация. В России сегодня этого не чувствуют.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Хто кому "дасть в морду" (про передпереговорчий етап)

Скажем так. Не прийняти рішення щодо зняття заборони на використання Україною далекобійних ракет по рос цілях на цьому етапі Захід уже не міг...

Про європейське лідерство

Тема європейського лідерства назріла давно, безвідносно до ризику президентства Дональда Трампа, одним із напрямків політики якого може бути скорочення трансатлантичної єдності та співпраці...

А завтра після виборів

В МЗС Росіі, реагуючи на результат Дональда Трампа на виборах, заявили, що працюватимуть з новою американською адміністрацією, "жорстко відстоюючи російські національні інтереси і досягаючи всіх поставлених цілей у війні"...

Між угодою та нерішучістю (в контексті виборів у США)

У ході передвиборчої кампанії Дональд Трамп в одному з інтерв'ю пожурив навіть Лінкольна, за те, що той допустив Громадянську війну. Замість досягнення угоди з південними штатами, які виступали проти скасування рабства...

Про заяву Сікорського щодо Криму

Маю на увазі слова міністра закордонних справ Польщі Радослава Сікорського щодо такого варіанту по Криму: мандат ООН на 20 років і тоді референдум...

Чи можна "заморозити" війну без руху до сталого миру

По суті, Олаф Щольц пропонує (маю на увазі його пропозиції, про які пише La Repubblika) варіант замороження війни. Мабуть, виходячи із того, що за умов крайніх позицій сторін можливо говорити про варіанти зменшення активності – і бажано не за рахунок країни, на яку здійснено напад, а за рахунок країни, яка цей напад здійснила...