18 вересня 2015, 01:06

Сепаратистский потенциал местных бюрократий, или Все что нам надо знать о региональных выборах в РФ

Большое видится на расстоянии. Местные выборы 13 сентября в России интересны для Украины с точки зрения понимания общей ситуации в РФ. Единый день выборов (выбирали глав субъектов Федерации и депутатов заксобраний) закончился тем, что в двух десятках регионов победила "Единая Россия" (второй тур будет только в Иркутской области). На уровне цифр – почти советский результат. В Кемеровской области – 97 %, в Татарстане – 94 %, в Ленинградской, Тамбовской, Пензенской, Краснодарской областях – около 80 % (интересно, были ли предварительные опросы по явке?).

Итак, что это означает?

Во-первых, такие высокие цифры всегда настораживают. Или это итог отсутствия стратегической линии Кремля на уровне страны, отсюда определенная "истерика" зашкаливающего показателя. Или, если такая линия и понимание есть, то тогда либо лидер не тянет, либо местные элиты нарушают правила.

Во-вторых, такой высокий результат – это признак делегитимации институциональной власти России. Это как во второй половине 90-х, когда "добивали" перестройку, а убили легитимность политического процесса. По идее, Путин должен выйти и сказать, что это перегиб, где-то поставить под сомнение результат, но он так не скажет, потому что нет конкуренции, нет даже внутреннего раздражителя, который бы держал Кремль "в тонусе".

В-третьих, это не признак силы Кремля, а показатель потенциала и неконтролируемости местных бюрократий. Если все будет так и дальше, то Россия вернется в 1991 год, когда элиты были сепаратистскими. В 90-е местные бюрократии вдруг вспомнили, что у них есть Федерация. В России сегодня этого не чувствуют.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Про глобальний вимір руху до миру

У буремні часи живемо, поза сумнівом. Коли війни та конфлікти оголили різного типу вразливості – виклики одночасно є і на рівні держав, і на рівні альянсів, і на рівні систем загалом...

Ялта-2

Уже зараз, на стадії обговорення гарантій безпеки для України, можна констатувати нові реалії. Якщо усі ці понад 30 років з моменту розвалу Радянського Союзу, фактично до повномасштабного вторгнення РФ в Україну у 2022 році, саме Росія сприймалась Заходом як гарант від хаосу на пострадянському просторі, то зараз усе навпаки...

Від "Sinews of War" до "Sinews of Peace"

Відновлення військових постачань Україні, а також перспектива запровадження нових санкцій проти РФ та її партнерів, поза сумнівом, виводить Кремль зі звичної рівноваги...

Поворотний момент Заходу, який не відчуває РФ

Тут Дмітрій Мєдвєдєв знову пустився берегів. Взявся розмірковувати про американських "дідуль" (Владімір Путін свого часу вважав дотепними жарти про "бабуль")...

Як повернутися до "принципу багатосторонності"

У 2018 році, коли Дональд Трамп часів свого першого президентського терміну був присутній на саміті G7, організованому Канадою, він говорив про необхідність повернення Росії на майбутні саміти, а після відʼїзду написав, що США виходять із погодженого комюніке...

Про "Атом" у 21 столітті

Інколи, щоб зрозуміти вектор руху процесів, варто подивитись на них ретроспективно. Зокрема, на основи міжнародного порядку, створеного у поствоєнній половині 20 століття, і їх руйнацію зараз...