18 вересня 2015, 01:06

Сепаратистский потенциал местных бюрократий, или Все что нам надо знать о региональных выборах в РФ

Большое видится на расстоянии. Местные выборы 13 сентября в России интересны для Украины с точки зрения понимания общей ситуации в РФ. Единый день выборов (выбирали глав субъектов Федерации и депутатов заксобраний) закончился тем, что в двух десятках регионов победила "Единая Россия" (второй тур будет только в Иркутской области). На уровне цифр – почти советский результат. В Кемеровской области – 97 %, в Татарстане – 94 %, в Ленинградской, Тамбовской, Пензенской, Краснодарской областях – около 80 % (интересно, были ли предварительные опросы по явке?).

Итак, что это означает?

Во-первых, такие высокие цифры всегда настораживают. Или это итог отсутствия стратегической линии Кремля на уровне страны, отсюда определенная "истерика" зашкаливающего показателя. Или, если такая линия и понимание есть, то тогда либо лидер не тянет, либо местные элиты нарушают правила.

Во-вторых, такой высокий результат – это признак делегитимации институциональной власти России. Это как во второй половине 90-х, когда "добивали" перестройку, а убили легитимность политического процесса. По идее, Путин должен выйти и сказать, что это перегиб, где-то поставить под сомнение результат, но он так не скажет, потому что нет конкуренции, нет даже внутреннего раздражителя, который бы держал Кремль "в тонусе".

В-третьих, это не признак силы Кремля, а показатель потенциала и неконтролируемости местных бюрократий. Если все будет так и дальше, то Россия вернется в 1991 год, когда элиты были сепаратистскими. В 90-е местные бюрократии вдруг вспомнили, что у них есть Федерация. В России сегодня этого не чувствуют.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Як повернутися до "принципу багатосторонності"

У 2018 році, коли Дональд Трамп часів свого першого президентського терміну був присутній на саміті G7, організованому Канадою, він говорив про необхідність повернення Росії на майбутні саміти, а після відʼїзду написав, що США виходять із погодженого комюніке...

Про "Атом" у 21 столітті

Інколи, щоб зрозуміти вектор руху процесів, варто подивитись на них ретроспективно. Зокрема, на основи міжнародного порядку, створеного у поствоєнній половині 20 століття, і їх руйнацію зараз...

Системність завжди виграє у авантюри: протистояння вдовгу РФ та Європи, і якою буде роль США

Свого часу Дуайт Ейзенхауер, складаючи президентські повноваження, сказав, що "він дуже хотів дати Землі мир, однак виявився спроможним лише на те, що разом з іншими завести її в глухий кут"...

Про переговори: публічні та непублічні цілі сторін

Переговори як процес тривають постійно (з окремих питань, гуманітарних, зокрема). Переговори ж саме як припинення війни (через небажання РФ) засвідчують різні цілі у сторін та учасників...

Стамбульский транзит

Щодо переговорів у Стамбулі. 1. Не можна не відзначити парадокс абсолютно різних делегацій з боку РФ – та, яка була на зустрічах з американцями, і та, яка заявлена зараз на переговорах у Стамбулі...

"Неміцні звʼязки" як характеристика міжнародної системи

У 2002 році був такий перформанс "Неміцні зв'язки" (Loose Associations): художник, пояснюючи у своїй лекції причини, що спонукали його до створення інсталяцій, одночасно і демонстративно звертався до літератури, дизайну, архітектури, політики...