12 жовтня 2015, 00:41

После Лукашенко и Назарбаева

Итак, Александр Лукашенко в пятый раз стал президентом Беларуси. За последние 10 лет это чуть ли не впервые ситуация, когда Запад легитимирует выборы. Ранее, в апреле 2015 года на президентских выборах (досрочных) вновь переизбрался президент Казахстана Нурсултан Назарбаев.

Но, несмотря на начало очередных президентских сроков и лояльности Запада, в частности по отношению к Лукашенко, ситуация и в Беларуси, и в Казахстане подвержена рискам, а для самих лидеров задача поиска преемника становится актуальной, как никогда ранее.

Если раньше с точки зрения самих президентов государств и политических режимов считалось, что тот факт, что у Беларуси и у Казахстана нет политической истории как самостоятельных государств после развала СССР вне этих политиков, то после агрессии России в отношении Украины, это превращается в слабое место, а сама возможная смена власти фактически чревата разными рисками. Мы помним, как Казахстан отреагировал на заявление Владимира Путина о том, что Казахстана как государства не было до Назарбаева.

Сложность, в которой сегодня находятся сочлены России по Таможенному Союзу, понимаема всеми. В условиях, когда границы между партнерами ТС и так в значительной степени упразднены, риск "гибридизации" российского влияния в этих странах при смене режимов, которые еще совсем недавно считались авторитарными, возрастает в разы. Беларусь связана с РФ не только узами ТС, но и Союзного государства, зависима экономически, плюс считается "легкой добычей" для Кремля, а мало ли, какие и где "победы" он захочет начать демонстрировать после Сирии. Казахстан, лидер которого уже, хоть и в прекрасной форме, но все-таки в солидном возрасте, а преемника нет, зависим от влияния Китая (экономически) и России (политически и экономически), и риск усиления/разделения зон влияния тоже есть.

Что будет после Лукашенко и Назарбаева – ключевой теперь вопрос, не столько с точки зрения внутриполитической борьбы и политического режима, сколько с точки зрения геополитических перспектив и рисков стран. Перед Беларусью уже возникла дилемма военной авиабазы, которую навязывает Россия. Перед Казахстаном будут нарастать экономические проблемы, связанные с Россией, на которые необходимо будет как-то реагировать, будучи в ТС. Казахстан, в отличие от России, еще летом заявил, что не будет вводить пошлины в отношении украинских товаров, когда начнет действовать ЗСТ с ЕС. И это только ближайшая перспектива.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Хто кому "дасть в морду" (про передпереговорчий етап)

Скажем так. Не прийняти рішення щодо зняття заборони на використання Україною далекобійних ракет по рос цілях на цьому етапі Захід уже не міг...

Про європейське лідерство

Тема європейського лідерства назріла давно, безвідносно до ризику президентства Дональда Трампа, одним із напрямків політики якого може бути скорочення трансатлантичної єдності та співпраці...

А завтра після виборів

В МЗС Росіі, реагуючи на результат Дональда Трампа на виборах, заявили, що працюватимуть з новою американською адміністрацією, "жорстко відстоюючи російські національні інтереси і досягаючи всіх поставлених цілей у війні"...

Між угодою та нерішучістю (в контексті виборів у США)

У ході передвиборчої кампанії Дональд Трамп в одному з інтерв'ю пожурив навіть Лінкольна, за те, що той допустив Громадянську війну. Замість досягнення угоди з південними штатами, які виступали проти скасування рабства...

Про заяву Сікорського щодо Криму

Маю на увазі слова міністра закордонних справ Польщі Радослава Сікорського щодо такого варіанту по Криму: мандат ООН на 20 років і тоді референдум...

Чи можна "заморозити" війну без руху до сталого миру

По суті, Олаф Щольц пропонує (маю на увазі його пропозиції, про які пише La Repubblika) варіант замороження війни. Мабуть, виходячи із того, що за умов крайніх позицій сторін можливо говорити про варіанти зменшення активності – і бажано не за рахунок країни, на яку здійснено напад, а за рахунок країни, яка цей напад здійснила...