24 січня 2016, 20:15

А не помочь ли нам России с конституцией?

Российские власти так увлеклись украинским политическим процессом, навязывая Украине насильственную сепаратизацию/федерализацию, что, видимо, абсолютно случайно не заметили, как в самой Российской Федерации за последние 10-15 лет произошло не только сужение пространства, прав и полномочий субъектов РФ, но и появились административно-территориальные единицы, противоречащие конституции. Речь идет о следующих изменениях.

Во-первых, сокращение автономных округов в период 2005-2008 годов за счёт их объединения с соседними субъектами – с десяти до четырех. С 1993 года по 2005 года количество автономных округов было статичным.

Во-вторых, отмена губернаторских выборов (в период с 2005 по 2011 годы субъекты РФ не избирались,а назначались), потом (с 2012 года) возврат частичных выборов, с президентским фильтром на кандидатуры, как ответ в том числе на митинги на Болотной и Сахарова.

В-третьих, федеральные округа, которые были созданы в соответствии с указом Путина "О полномочном представителе президента РФ в федеральном округе" от 13 мая 2000 года. По конституции РФ, федеральные округа не являются субъектами или иной конституционной частью административно-территориального деления Российской Федерации, их создание вступает в противоречие с субъектами РФ, которые, получается, являются частью того или иного федерального округа.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Про вичерпність агресивних автократій

Приклад Ірану наочно показав: автократія, орієнтована виключно на силову компоненту/загрозу/шантаж, коли наявність силової компоненти – це не інструмент для досягнення адекватних цілей (наприклад, внутрішньої модернізації чи забезпечення миру у регіоні), рано чи пізно, буде зупинена...

Про оптимізм та песимізм руху до нового світопорядку

Уже навіть генсек ООН Антоніу Гутерреш визнав, що "ми живемо в період хаосу та змін" і закликав до "оновлення архітектури міжнародної безпеки"...

Вглиб переговорного процесу (напередодні Женеви)

Є чотири можливих переговорних напрямки, розвиток чи не/розвиток яких напряму залежить від позиції РФ. 1. Безкінечне забалаболювання процесу, на що в значній мірі була орієнтована делегація на чолі з Владіміром Мединським...

Декілька висновків/спостережень щодо Мюнхенської конференції

1. На відміну від попередніх років до 2022 року (навіть, уже після 2014-го), ця конференція проходила під знаком обговорення не окремих деталей та протиріч в рамках існуючого світопорядку, а з розумінням того, що колишніх правил немає, і формуються нові...

Якою може бути відповідь Європи на "стан руйнування" (у контексті Мюнхенської конференції)

Ну, що ж, дискусія "Так/Ні" всередині Європи, яка активізувалась після Давосу (Гренландії, "Ради миру" Трампа та збереження ризику Росії) щодо стилістики взаємодії із США, матиме продовження і на Мюнхенській конференції...

Про нормалізацію ненормального

У поета Квінта Гораціо Флакка є такий вислів "Нічому не дивуватися" (Nil admirari). Ця фраза, що спочатку позначала стан незворушності (ні поганим, ні хорошим), характерний для стоїків та епікурійців (така собі нірвана), згодом у літературній традиції стала використовуватися для опису аристократичної стриманості, а то й часом снобізму...