12 березня 2016, 21:24

Предшаг к созданию единой Поместной Православной Церкви в Украине

Сравнительно незаметно в СМИ (я видела только несколько комментариев) прошла тема встречи Петра Порошенко с Вселенским Патриархом Варфоломеем I во время официального визита украинского президента в Турцию.

Между тем, там были две ключевые цитаты. Цитата Петра Порошенко: "Я очень благодарен Патриарху за постоянную заботу, постоянную молитву об Украине, о ее процветании, о мире на украинской земле, за постоянную помощь, которую Мать-Церковь предоставляет Украине". И цитата Варфоломея 1: "Вы знаете, что церковь Константинополя является материнской Церковью Украинской нации. Мы чувствуем духовную связь Константинопольской Церкви и Украины".

Эта встреча имеет важнейшее значение для Украины, с точки зрения перспективы создания единой Поместной Православной Церкви. Эта перспектива актуализировалась не только вследствие стремлений самой Украины, особенно после военной агрессии РФ (стоит отметить, что за два года из УПЦ МП в УПЦ КП перешли около 80 общин), но и в целом является закономерным итогом политики России. Ведь на протяжении всех лет после развала СССР российские власти занимались не столько развитием гуманитарных и культурных проектов, сколько использовали их для воспрепятствования формирования Украиной своей идентичности. "Русский мир" видел свое функциональное назначение не в выстраивании диалога и развития проектов на позитиве и взаимной выгоде, а в том, чтобы не допустить доминирования украинского языка, создания единой Поместной Православной Церкви в Украине, в общем, обретения страной в итоге самодостаточности (политической, культурной, психологической), а значит независимости и неуязвимости. Апофеоз такого подхода – программа на одном из телеканалов РФ, где на полном серьезе обсуждалось, как пранкеры от имени якобы Семена Семенченко позвонили якобы Филарету.

В экономике и внешней политике – то же самое. С одной стороны, Кремль предпринимал всяческие действия по дискредитации Украины как партнера в глазах Запада (Украина ворует газ, там постоянные выборы, политическая нестабильность это вообще характеристика политической системы и т.д.). А с другой – РФ или договаривалась, или покупала газом, или шантажировала Запад возможными последствиями активизации евроатлантической интеграции Украины. Мы помним, как в 2008 году на саммите НАТО в Бухаресте Владимир Путин в разговоре с Джорджем Бушем-младшим сказал, что "Украина – это даже не государство. Часть ее территорий – это Восточная Европа, а часть, и значительная, подарена нами", и в случае вступления в НАТО Украина может прекратить существование в своих нынешних границах.

Такой подход, несмотря на аннексию Крыма и войну на Донбассе, показал всю деструктивность для России. Уровень консолидации в Украине сегодня гораздо выше, чем полтора года назад, а проблема геополитического выбора автоматически снята. Прежнего влияния и прежних возможностей на постсоветском пространстве России больше не вернуть. По ее же инициативе.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Про стратегічну не/визначеність та рух до неї

Все ж, є відчуття та певні передумови вважати, що адміністрація Дональда Трампа енергійно почне діяти у напрямку зупинки війни. Це також помітно і по рішеннях діючої адміністрації Джозефа Байдена, яка зараз задіює усі можливі ресурси, що важливо...

Хто кому "дасть в морду" (про передпереговорчий етап)

Скажем так. Не прийняти рішення щодо зняття заборони на використання Україною далекобійних ракет по рос цілях на цьому етапі Захід уже не міг...

Про європейське лідерство

Тема європейського лідерства назріла давно, безвідносно до ризику президентства Дональда Трампа, одним із напрямків політики якого може бути скорочення трансатлантичної єдності та співпраці...

А завтра після виборів

В МЗС Росіі, реагуючи на результат Дональда Трампа на виборах, заявили, що працюватимуть з новою американською адміністрацією, "жорстко відстоюючи російські національні інтереси і досягаючи всіх поставлених цілей у війні"...

Між угодою та нерішучістю (в контексті виборів у США)

У ході передвиборчої кампанії Дональд Трамп в одному з інтерв'ю пожурив навіть Лінкольна, за те, що той допустив Громадянську війну. Замість досягнення угоди з південними штатами, які виступали проти скасування рабства...

Про заяву Сікорського щодо Криму

Маю на увазі слова міністра закордонних справ Польщі Радослава Сікорського щодо такого варіанту по Криму: мандат ООН на 20 років і тоді референдум...