19 березня 2016, 03:03

Гибриду – гибридово, или 5 принципов работы ЕС с Россией

На днях, как мы знаем, главы МИД стран Евросоюза единогласно приняли пять руководящих принципов построения отношений с Россией.

Как заявила Федерика Могерини: "Страны ЕС фокусировались не на санкциях, а на нашей общей политике в двусторонних отношениях ЕС-Россия. Дискуссия не была тяжелой, и мы были едины в принятии решений".

Напомним эти пять принципов. 1. Возврат Крыма и полная имплементация Минских соглашений, которая необходима для любых сдвигов в отношениях ЕС-Россия. 2. Укрепление отношений с восточными партнерами и другими соседями, особенно в Центральной Азии. 3. Укрепление внутренней устойчивости ЕС, особенно в связи с возможными энергетическими угрозами и киберугрозами. 4. Выборочное взаимодействие с РФ в вопросах внешней политики (Иран, Ближний Восток, мирные переговоры в Сирии) и противодействия тероризму. 5. Готовность поддержки российского гражданского общества и участия в контактах "от человека к человеку" и в частности между молодежью ЕС и РФ.

Многие наблюдатели посчитали эти требования слишком мягкими и размытими. Хотя, по-моему, список возможных угроз со стороны РФ и ответов на эти угрозы выписан предельно неразмыто.

Во-первых, Европа говорит, что никаких торгов и политического шантажа по Крыму и Донбасу не может быть. Во-вторых, Запад понимаеет опасность и уязвимость других площадок для дестабилизации, прежде всего, Центральной Азии. В-третьих, страны ЕС поняли, что любой регион, даже устойчивый, внешне и внутренне, может стать предметом политики расколов и конфликтов со стороны РФ (тема беженцев – как пример). В-четвертых, определена логика сотрудничества "гибриду – гибридово". Запад говорит, что где-то будет сотрудничать с Россией, а где-то – нет. Россия же хотела использовать потенциальные конфликты (то есть, проблематику, по которой Запад не видит никаких компромисов, по Украине в частности) для шантажа в вопросах, где Запад, по идее, должен был бы быть заинтересован в сотрудничестве (Сирия). Но ЕС разделил эти вопросы. В-пятых, Запад отделяет российское общество и российские власти.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Росія сприймає і переговори як СВО

Ісаак Ньютон якось сказав: "Досвід – це не те, що відбувається з вами; це те, що ви робите з тим, що відбувається з вами". Здавалося б, кожен новий захід на переговорне коло наочно демонструє/виявляє, що працює, а що ні; як і те, хто як використовує переговори та час...

"Тягомотина"

Парадокс. Усі у світі розуміють абсолютну безпричинність війни РФ проти України (у сенсі відсутності будь-яких реальних причин – немає ні етнічного, ні релігійного факторів, які часто означають непримиренність), а вихід з війни, як і раніше, наштовхується на ультиматуми Росії і "тягомотину", як сказав днями один із небагаточисленних союзників РФ...

Щодо виходу із війни і розуміння миру

Здавалося б, усі розуміють, що єдино можливий варіант зупинки російсько-української війни (коли є полярні позиції сторін і глобальний контекст/вимір війни) – це перемирʼя...

План "Бармаглот"

Невідомо, чи є в реалі ніби-то американський план із 28 пунктів, сформований у консультаціях із РФ, про який останніми днями так активно пишуть ЗМІ...

Про глобальний вимір руху до миру

У буремні часи живемо, поза сумнівом. Коли війни та конфлікти оголили різного типу вразливості – виклики одночасно є і на рівні держав, і на рівні альянсів, і на рівні систем загалом...

Ялта-2

Уже зараз, на стадії обговорення гарантій безпеки для України, можна констатувати нові реалії. Якщо усі ці понад 30 років з моменту розвалу Радянського Союзу, фактично до повномасштабного вторгнення РФ в Україну у 2022 році, саме Росія сприймалась Заходом як гарант від хаосу на пострадянському просторі, то зараз усе навпаки...