13 липня 2016, 18:12

В любой непонятной ситуации "впадай в оппозиционность"

Участники и наблюдатели политического процесса, думаю, отметили, что резкая активизация оппозиционности Юлии Тимошенко произошла как раз в разгар рассмотрения в парламенте вопроса о снятии депутатской неприкосновенности с Александра Онищенко.

Для тех, кто в теме, давно не в новость разговоры, причем из самых разных источников, о возможном финансировании Онищенко-Кадыровым Тимошенко на протяжении последних двух лет (отсюда – лоббистсткая природа некоторых законопроектов "Батькивщины"). Однако существенным упрощением было бы считать, что природа "оппозиционного обострения" Тимошенко кроется исключительно в области денег.

Не исключено, что довольно нервное поведение лидера "Батькивщины" связано с опасением, что НАБУ может докопаться в "черной бухгалтерии" Онищенко до чего-то, не очень привлекательного для самой Тимошенко. Поэтому выбрана позиция на дискредитацию НАБУ и сопутствующее ей резкое повышение градуса оппозиционной риторики. Для того, чтобы потом возможные разоблачения НАБУ списать якобы на "политические репрессии", на "сговор олигархов" против "борца за интересы народа". Ничего нового, все предсказуемо.

Тема газовых спекуляций – вообще болезненная для Тимошенко. Газовый договор от 2009 года сыграл свою деструктивную роль не только в экономическом смысле, но и в политическом. Ведь дело не только в завышенно неадекватной цене на газ для Украины. И не только в пункте "Take-or-Pay" ("бери или плати"), когда мы должны были платить за установленный в контракте объем газа, даже если мы и не потребляли его в таком количестве. Деструктивность тогда заключалась еще и в том, что Тимошенко продемонстрировала Владимиру Путину слабость, разобщенность, а значит и уязвимость украинских элит. Показав, что внешнеэкономические вопросы, в частности вопрос газа, могут быть инструментом во внутриполитической борьбе (на тот момент с Виктором Ющенко). Такой узкий кругозор планирования украинских политиков, а также сравнительно лояльная позиция Запада в вопросе пятидневной агустовской войны 2008 года, стали в дальнейшем одной из причин шантажистского и агрессивного поведения РФ в отношении Украины.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Що може бути далі після ''ні миру, ні війни''

Власне, навіть, з публічних заяв/розмов можна виокремити дві складові: 1. Зупинка війни та інструменти, які можуть бути задіяні для цього...

Світова еклектика

Все ж, навіть публічне інформаційне поле останніх місяців дає підстави вважати, що є налаштованість у тих, хто має важелі впливу, докласти зусиль для припинення війни...

Про гарантії безпеки

Все ж, показовим є те, з якою обережністю західні лідери обговорюють можливу миротворчу місію в Україні, всіляко підкреслюючи варіант на після гарячої фази війни...

Про стратегічну не/визначеність та рух до неї

Все ж, є відчуття та певні передумови вважати, що адміністрація Дональда Трампа енергійно почне діяти у напрямку зупинки війни. Це також помітно і по рішеннях діючої адміністрації Джозефа Байдена, яка зараз задіює усі можливі ресурси, що важливо...

Хто кому "дасть в морду" (про передпереговорчий етап)

Скажем так. Не прийняти рішення щодо зняття заборони на використання Україною далекобійних ракет по рос цілях на цьому етапі Захід уже не міг...

Про європейське лідерство

Тема європейського лідерства назріла давно, безвідносно до ризику президентства Дональда Трампа, одним із напрямків політики якого може бути скорочення трансатлантичної єдності та співпраці...