9 листопада 2016, 15:30

Об Украине и США в контексте победы Трампа

Наверное, политика Хиллари Клинтон, в случае ее победы на президентских выборах в США, была бы более прогнозированной по ряду направлений, в том числе и для Украины. В то же время, моделируя возможные взаимоотношения между Украиной и США при президенте Дональде Трампе, уже сейчас можно обозначить несколько вполне четких, исходящих позиций в контексте Республиканской партии.

Во-первых, Украина всегда пользовалась двухпартийной поддержкой в США. Надо отдать должное, что Президент Петр Порошенко не высказывал четких симпатий ни к одному из кандидатов. Есть основания рассчитывать, что избрание Трампа не изменит основы американской политики в отношении Украины.

Во-вторых, Республиканская партия, которую представляет Трамп, всегда занимала более жесткую позицию в отношении России, чем демократы. Хочу напомнить, что именно благодаря голосам республиканцев американские парламентарии приняли Акт о поддержке свободы в Украине, который рекомендует Президенту США предоставить летальное оружие Украине.

В-третьих, американская внешняя политика в равной степени зависит как от Президента, так и от его партии. Госсекретарем может стать Ньют Гингрич, бывший спикер Конгресса от республиканцев. Именно он обещал предоставить Украине летальное оружие (http://www.eurointegration.com.ua/news/2016/09/19/7054778/), если Трамп станет президентом. Вице-президентом США стал Майкл Пенс, который назвал Владимира Путина "маленьким и агрессивным лидером", а на вопрос " почему Трамп будет успешнее в отношениях с Россией, чем администрация Обамы", ответил: "Сила. Просто и ясно".

В-четвертых, несмотря на несколько комплиментов Путину, Трамп никогда не заявлял о необходимости снятия санкций в отношении России. Заявления уже Президента Трампа несколько отличаются от риторики Трампа во время избирательной кампании. Поэтому, думаю, что в РФ несколько рано и необоснованно радуются. Трамп может стать непредсказуемым для самой РФ. Вообще делать ставку исключительно на лидеров (то, о чем я писала ранее) и недооценивать объективные факторы – это упрощенное понимание политических процессов Кремлем.

В-пятых, из истории известно, что именно президент-республиканец Рональд Рейган выиграл гонку вооружений и соревнования экономик с СССР.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Щодо виходу із війни і розуміння миру

Здавалося б, усі розуміють, що єдино можливий варіант зупинки російсько-української війни (коли є полярні позиції сторін і глобальний контекст/вимір війни) – це перемирʼя...

План "Бармаглот"

Невідомо, чи є в реалі ніби-то американський план із 28 пунктів, сформований у консультаціях із РФ, про який останніми днями так активно пишуть ЗМІ...

Про глобальний вимір руху до миру

У буремні часи живемо, поза сумнівом. Коли війни та конфлікти оголили різного типу вразливості – виклики одночасно є і на рівні держав, і на рівні альянсів, і на рівні систем загалом...

Ялта-2

Уже зараз, на стадії обговорення гарантій безпеки для України, можна констатувати нові реалії. Якщо усі ці понад 30 років з моменту розвалу Радянського Союзу, фактично до повномасштабного вторгнення РФ в Україну у 2022 році, саме Росія сприймалась Заходом як гарант від хаосу на пострадянському просторі, то зараз усе навпаки...

Від "Sinews of War" до "Sinews of Peace"

Відновлення військових постачань Україні, а також перспектива запровадження нових санкцій проти РФ та її партнерів, поза сумнівом, виводить Кремль зі звичної рівноваги...

Поворотний момент Заходу, який не відчуває РФ

Тут Дмітрій Мєдвєдєв знову пустився берегів. Взявся розмірковувати про американських "дідуль" (Владімір Путін свого часу вважав дотепними жарти про "бабуль")...