22 травня 2017, 13:25

11-я встреча Меркель и Порошенко

Одиннадцатая встреча Петра Порошенко и Ангелы Меркель (казалось бы, уже текущая), кроме стратегического уровня сотрудничества между Украиной и ЕС, важна, прежде всего, с точки зрения геополитического контекста, на фоне которого эта встреча состоялась.

1. Контекст предстоящих встречи G7 и саммита НАТО (целостность "семерки" по ряду позиций, а также сохранение/изменение прежнего уровня сотрудничества с США).

2. Контекст недавнего визита Меркель в Россию (настрой и восприятие Владимира Путина).

3. Контекст возможной активизации темы Украины, в частности давления на Россию, в рамках в Нормандского формата. Такая активизация связана с: а). состоявшимися выборами в Нидерландах и Франции, результат которых стал несколько неожиданным для РФ; б). формированием новой администрацией президента США линии по ряду вопросов; что касается Украины, то формат сотрудничества Порошенко-Байден трансформировался в формат Порошенко-Пенс; в). неудачными попытками России "гибридизировать" Европу, достижением Украиной безвиза со старанами ЕС.

В конце 2016-го Кремль всячески "соскакивал" с Нормандского формата, рассчитывая, что после выборов в США и ряде стран ЕС России удастся навязать "Ялту-2". Этого не произошло, и Путину теперь напомнят об обязательствах, взятых им во время последней встречи "нормандской четверки" (президент РФ тогда публично согласился с необходимостью допуска на оккупированную территорию гумманитарных миссий, и не выполнил это обязательство – это как минимум; тема "дорожной карты" деоккупации Донбасса "зависла" именно из-за России). Понятно, что фактор президентских выборов в РФ в 2018 году не способствует договороспособности российской власти. И, тем не менее, давление на Кремль со стороны Европы и США будет только нарастать. И здесь позиция Ангелы Меркель, которая как никто другой из европейских лидеров погружена в украинскую проблематику, а также де-факто выполняет функцию коммуникатора внутри ЕС, между ЕС и США, имеет важнейшее значение.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Хто кому "дасть в морду" (про передпереговорчий етап)

Скажем так. Не прийняти рішення щодо зняття заборони на використання Україною далекобійних ракет по рос цілях на цьому етапі Захід уже не міг...

Про європейське лідерство

Тема європейського лідерства назріла давно, безвідносно до ризику президентства Дональда Трампа, одним із напрямків політики якого може бути скорочення трансатлантичної єдності та співпраці...

А завтра після виборів

В МЗС Росіі, реагуючи на результат Дональда Трампа на виборах, заявили, що працюватимуть з новою американською адміністрацією, "жорстко відстоюючи російські національні інтереси і досягаючи всіх поставлених цілей у війні"...

Між угодою та нерішучістю (в контексті виборів у США)

У ході передвиборчої кампанії Дональд Трамп в одному з інтерв'ю пожурив навіть Лінкольна, за те, що той допустив Громадянську війну. Замість досягнення угоди з південними штатами, які виступали проти скасування рабства...

Про заяву Сікорського щодо Криму

Маю на увазі слова міністра закордонних справ Польщі Радослава Сікорського щодо такого варіанту по Криму: мандат ООН на 20 років і тоді референдум...

Чи можна "заморозити" війну без руху до сталого миру

По суті, Олаф Щольц пропонує (маю на увазі його пропозиції, про які пише La Repubblika) варіант замороження війни. Мабуть, виходячи із того, що за умов крайніх позицій сторін можливо говорити про варіанти зменшення активності – і бажано не за рахунок країни, на яку здійснено напад, а за рахунок країни, яка цей напад здійснила...