22 травня 2017, 13:25

11-я встреча Меркель и Порошенко

Одиннадцатая встреча Петра Порошенко и Ангелы Меркель (казалось бы, уже текущая), кроме стратегического уровня сотрудничества между Украиной и ЕС, важна, прежде всего, с точки зрения геополитического контекста, на фоне которого эта встреча состоялась.

1. Контекст предстоящих встречи G7 и саммита НАТО (целостность "семерки" по ряду позиций, а также сохранение/изменение прежнего уровня сотрудничества с США).

2. Контекст недавнего визита Меркель в Россию (настрой и восприятие Владимира Путина).

3. Контекст возможной активизации темы Украины, в частности давления на Россию, в рамках в Нормандского формата. Такая активизация связана с: а). состоявшимися выборами в Нидерландах и Франции, результат которых стал несколько неожиданным для РФ; б). формированием новой администрацией президента США линии по ряду вопросов; что касается Украины, то формат сотрудничества Порошенко-Байден трансформировался в формат Порошенко-Пенс; в). неудачными попытками России "гибридизировать" Европу, достижением Украиной безвиза со старанами ЕС.

В конце 2016-го Кремль всячески "соскакивал" с Нормандского формата, рассчитывая, что после выборов в США и ряде стран ЕС России удастся навязать "Ялту-2". Этого не произошло, и Путину теперь напомнят об обязательствах, взятых им во время последней встречи "нормандской четверки" (президент РФ тогда публично согласился с необходимостью допуска на оккупированную территорию гумманитарных миссий, и не выполнил это обязательство – это как минимум; тема "дорожной карты" деоккупации Донбасса "зависла" именно из-за России). Понятно, что фактор президентских выборов в РФ в 2018 году не способствует договороспособности российской власти. И, тем не менее, давление на Кремль со стороны Европы и США будет только нарастать. И здесь позиция Ангелы Меркель, которая как никто другой из европейских лидеров погружена в украинскую проблематику, а также де-факто выполняет функцию коммуникатора внутри ЕС, между ЕС и США, имеет важнейшее значение.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Від "Sinews of War" до "Sinews of Peace"

Відновлення військових постачань Україні, а також перспектива запровадження нових санкцій проти РФ та її партнерів, поза сумнівом, виводить Кремль зі звичної рівноваги...

Поворотний момент Заходу, який не відчуває РФ

Тут Дмітрій Мєдвєдєв знову пустився берегів. Взявся розмірковувати про американських "дідуль" (Владімір Путін свого часу вважав дотепними жарти про "бабуль")...

Як повернутися до "принципу багатосторонності"

У 2018 році, коли Дональд Трамп часів свого першого президентського терміну був присутній на саміті G7, організованому Канадою, він говорив про необхідність повернення Росії на майбутні саміти, а після відʼїзду написав, що США виходять із погодженого комюніке...

Про "Атом" у 21 столітті

Інколи, щоб зрозуміти вектор руху процесів, варто подивитись на них ретроспективно. Зокрема, на основи міжнародного порядку, створеного у поствоєнній половині 20 століття, і їх руйнацію зараз...

Системність завжди виграє у авантюри: протистояння вдовгу РФ та Європи, і якою буде роль США

Свого часу Дуайт Ейзенхауер, складаючи президентські повноваження, сказав, що "він дуже хотів дати Землі мир, однак виявився спроможним лише на те, що разом з іншими завести її в глухий кут"...

Про переговори: публічні та непублічні цілі сторін

Переговори як процес тривають постійно (з окремих питань, гуманітарних, зокрема). Переговори ж саме як припинення війни (через небажання РФ) засвідчують різні цілі у сторін та учасників...