22 травня 2017, 13:25

11-я встреча Меркель и Порошенко

Одиннадцатая встреча Петра Порошенко и Ангелы Меркель (казалось бы, уже текущая), кроме стратегического уровня сотрудничества между Украиной и ЕС, важна, прежде всего, с точки зрения геополитического контекста, на фоне которого эта встреча состоялась.

1. Контекст предстоящих встречи G7 и саммита НАТО (целостность "семерки" по ряду позиций, а также сохранение/изменение прежнего уровня сотрудничества с США).

2. Контекст недавнего визита Меркель в Россию (настрой и восприятие Владимира Путина).

3. Контекст возможной активизации темы Украины, в частности давления на Россию, в рамках в Нормандского формата. Такая активизация связана с: а). состоявшимися выборами в Нидерландах и Франции, результат которых стал несколько неожиданным для РФ; б). формированием новой администрацией президента США линии по ряду вопросов; что касается Украины, то формат сотрудничества Порошенко-Байден трансформировался в формат Порошенко-Пенс; в). неудачными попытками России "гибридизировать" Европу, достижением Украиной безвиза со старанами ЕС.

В конце 2016-го Кремль всячески "соскакивал" с Нормандского формата, рассчитывая, что после выборов в США и ряде стран ЕС России удастся навязать "Ялту-2". Этого не произошло, и Путину теперь напомнят об обязательствах, взятых им во время последней встречи "нормандской четверки" (президент РФ тогда публично согласился с необходимостью допуска на оккупированную территорию гумманитарных миссий, и не выполнил это обязательство – это как минимум; тема "дорожной карты" деоккупации Донбасса "зависла" именно из-за России). Понятно, что фактор президентских выборов в РФ в 2018 году не способствует договороспособности российской власти. И, тем не менее, давление на Кремль со стороны Европы и США будет только нарастать. И здесь позиция Ангелы Меркель, которая как никто другой из европейских лидеров погружена в украинскую проблематику, а также де-факто выполняет функцию коммуникатора внутри ЕС, между ЕС и США, имеет важнейшее значение.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Як повернутися до "принципу багатосторонності"

У 2018 році, коли Дональд Трамп часів свого першого президентського терміну був присутній на саміті G7, організованому Канадою, він говорив про необхідність повернення Росії на майбутні саміти, а після відʼїзду написав, що США виходять із погодженого комюніке...

Про "Атом" у 21 столітті

Інколи, щоб зрозуміти вектор руху процесів, варто подивитись на них ретроспективно. Зокрема, на основи міжнародного порядку, створеного у поствоєнній половині 20 століття, і їх руйнацію зараз...

Системність завжди виграє у авантюри: протистояння вдовгу РФ та Європи, і якою буде роль США

Свого часу Дуайт Ейзенхауер, складаючи президентські повноваження, сказав, що "він дуже хотів дати Землі мир, однак виявився спроможним лише на те, що разом з іншими завести її в глухий кут"...

Про переговори: публічні та непублічні цілі сторін

Переговори як процес тривають постійно (з окремих питань, гуманітарних, зокрема). Переговори ж саме як припинення війни (через небажання РФ) засвідчують різні цілі у сторін та учасників...

Стамбульский транзит

Щодо переговорів у Стамбулі. 1. Не можна не відзначити парадокс абсолютно різних делегацій з боку РФ – та, яка була на зустрічах з американцями, і та, яка заявлена зараз на переговорах у Стамбулі...

"Неміцні звʼязки" як характеристика міжнародної системи

У 2002 році був такий перформанс "Неміцні зв'язки" (Loose Associations): художник, пояснюючи у своїй лекції причини, що спонукали його до створення інсталяцій, одночасно і демонстративно звертався до літератури, дизайну, архітектури, політики...