22 травня 2017, 13:25

11-я встреча Меркель и Порошенко

Одиннадцатая встреча Петра Порошенко и Ангелы Меркель (казалось бы, уже текущая), кроме стратегического уровня сотрудничества между Украиной и ЕС, важна, прежде всего, с точки зрения геополитического контекста, на фоне которого эта встреча состоялась.

1. Контекст предстоящих встречи G7 и саммита НАТО (целостность "семерки" по ряду позиций, а также сохранение/изменение прежнего уровня сотрудничества с США).

2. Контекст недавнего визита Меркель в Россию (настрой и восприятие Владимира Путина).

3. Контекст возможной активизации темы Украины, в частности давления на Россию, в рамках в Нормандского формата. Такая активизация связана с: а). состоявшимися выборами в Нидерландах и Франции, результат которых стал несколько неожиданным для РФ; б). формированием новой администрацией президента США линии по ряду вопросов; что касается Украины, то формат сотрудничества Порошенко-Байден трансформировался в формат Порошенко-Пенс; в). неудачными попытками России "гибридизировать" Европу, достижением Украиной безвиза со старанами ЕС.

В конце 2016-го Кремль всячески "соскакивал" с Нормандского формата, рассчитывая, что после выборов в США и ряде стран ЕС России удастся навязать "Ялту-2". Этого не произошло, и Путину теперь напомнят об обязательствах, взятых им во время последней встречи "нормандской четверки" (президент РФ тогда публично согласился с необходимостью допуска на оккупированную территорию гумманитарных миссий, и не выполнил это обязательство – это как минимум; тема "дорожной карты" деоккупации Донбасса "зависла" именно из-за России). Понятно, что фактор президентских выборов в РФ в 2018 году не способствует договороспособности российской власти. И, тем не менее, давление на Кремль со стороны Европы и США будет только нарастать. И здесь позиция Ангелы Меркель, которая как никто другой из европейских лидеров погружена в украинскую проблематику, а также де-факто выполняет функцию коммуникатора внутри ЕС, между ЕС и США, имеет важнейшее значение.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Щодо виходу із війни і розуміння миру

Здавалося б, усі розуміють, що єдино можливий варіант зупинки російсько-української війни (коли є полярні позиції сторін і глобальний контекст/вимір війни) – це перемирʼя...

План "Бармаглот"

Невідомо, чи є в реалі ніби-то американський план із 28 пунктів, сформований у консультаціях із РФ, про який останніми днями так активно пишуть ЗМІ...

Про глобальний вимір руху до миру

У буремні часи живемо, поза сумнівом. Коли війни та конфлікти оголили різного типу вразливості – виклики одночасно є і на рівні держав, і на рівні альянсів, і на рівні систем загалом...

Ялта-2

Уже зараз, на стадії обговорення гарантій безпеки для України, можна констатувати нові реалії. Якщо усі ці понад 30 років з моменту розвалу Радянського Союзу, фактично до повномасштабного вторгнення РФ в Україну у 2022 році, саме Росія сприймалась Заходом як гарант від хаосу на пострадянському просторі, то зараз усе навпаки...

Від "Sinews of War" до "Sinews of Peace"

Відновлення військових постачань Україні, а також перспектива запровадження нових санкцій проти РФ та її партнерів, поза сумнівом, виводить Кремль зі звичної рівноваги...

Поворотний момент Заходу, який не відчуває РФ

Тут Дмітрій Мєдвєдєв знову пустився берегів. Взявся розмірковувати про американських "дідуль" (Владімір Путін свого часу вважав дотепними жарти про "бабуль")...