31 травня 2017, 17:07

Долгая дорога к Соглашению об ассоциации как опыт победы

Как мы знаем, Сенат Нидерландов (верхняя палата парламента) вчера ратифицировал соглашение об ассоциации Украина-ЕС. В ближайшее время Нидерланды передадут ратификационную грамоту в Брюссель, а затем – Совет Европейского Союза своим специальным решением запустит выполнения Соглашения об ассоциации с ЕС в полном объеме.

Это очень важное и пошагово реализуемое решение для Украины. Начиная с всяческого давления России (и в вопросе подписания Соглашения Украины с ЕС, и в попытках настоять на перенесении вступления в действие зоны свободной торговли Украины с ЕС на два года), продолжая референдумом в Нидерландах и заканчивая попытками вмешательства Кремля в избирательные процессы в ряде стран, то есть, попытками "гибридизировать" Европу.

С момента консультативного референдума в Нидерландах 6 апреля 2016 Украина, несмотря на все сложности, последовательно продвигала свой интерес в вопросе скорейшей ратификации Соглашения об ассоциации, исходя из следующих подходов: никаких изменений в Соглашение; никаких новых переговоров по содержанию Соглашения; никакой повторной ратификации Соглашения всеми 28-ю государствами-членами ЕС.

Хочу напомнить, что 30 октября 2016 удалось избежать варианта, когда нидерландская сторона была готова отозвать закон о ратификации. Дальше, 15 декабря, было решение глав стран-членов Европейского Союза (с учетом требований Нидерландов), открывшее путь к ратификации Соглашения об ассоциации с Украиной.

Этот экскурс – для того, чтобы напомнить об усилиях Украины в отстаивании позиций по этой фундаментальной договоренности с ЕС и умении достигать поставленной цели. Украинские элиты традиционно учатся на поражениях и мало опыта выносят из побед и достижений. Вступления в силу Соглашения об ассоциации, безвизовый режим и зона свободной торговли и безвизовый режим с ЕС – это реально значимые события для Украины. Не только с точки зрения гарантии территорриальной целостности, но и с точки зрения шагов Украины в направлении построения современного постсоветского государства.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Про нормалізацію ненормального

У поета Квінта Гораціо Флакка є такий вислів "Нічому не дивуватися" (Nil admirari). Ця фраза, що спочатку позначала стан незворушності (ні поганим, ні хорошим), характерний для стоїків та епікурійців (така собі нірвана), згодом у літературній традиції стала використовуватися для опису аристократичної стриманості, а то й часом снобізму...

Трохи realpolitik

За минулий рік відомий розрахунок Кремля щодо Європи "пересидіти Захід" набув явно-очевидно не тільки характеру ставок на внутрішньополітичні та внутрішньоекономічні процеси в окремих країнах західних альянсів...

Про переговори в Абу-Дабі

Судячи з усього, це лише старт реального переговорного процесу (якщо ми говоримо про участь РФ). Звісно, це не означає, що ми уже на шляху визначення часових рамок припинення військових дій, або що Росія сприйняла підхід, який передбачає компромісність, і не факт, що сприйме...

Дух Давосу

"Дух діалогу" – так була сформульована основна тема цьогорічного форуму у Давосі, присвяченого тому, "як зробити світ кращим". А ще, не так давно, зʼявилось формулювання "Дух Анкориджу", яке запустив Кремль після зустрічі лідерів США та РФ Дональда Трампа і Володимира Путіна на Алясці, як спробу усунути Європу/Україну від переговорного процесу...

Про дипломатичний фронт

Останні місяці – особливо активні у прояві всіх трьох складових війни та пошуку миру: фронт (інтенсивні бої), тил (атаки РФ по цивільній інфраструктурі), дипломатія (мирні переговори)...

Нові виклики для Європи

Події у Венесуелі (у контексті рамки автократії vs демократії) трактуються переважно у двох прямо протилежних підходах. Перший – це знак для всіх автократій, що їхня доля в будь-який момент може бути вирішена у спосіб, коли сильна демократична держава в обхід тривалих погоджень усіх з усіма може виявити рішучість...