11 червня 2017, 01:54

Как Кремль на примере ''ДНР/ЛНР'' ''добил'' идею непризнанных республик как способа сохранения лидерства РФ на постсоветском пространстве

В эти символичные дни – вступление в силу безвиза Украины со странами Шенгена 11 июня и День России 12 июня – можно уже констатировать провальность подхода России на создание конфликтов на постсоветском пространстве как способе сохранение статуса регионального лидера. Через региональное лидерство российская власть, в свою очередь, добавляла себе геополитического веса уже на уровне мирового игрока.

Одним из способов создания таких конфликтов были и есть непризнанные республики на постсоветском пространстве, в создании которых сыграла непосредственную роль Россия. И этот способ не дал Кремлю ожидаемого стратегического результата.

Хочу напомнить, что финансирование Приднестровья Кремль сократил еще полтора года назад. Военную победу в 2008 году и создание непризнанных республик Абхазии и Южной Осетии российская власть не смогла перевести в политическую и геополитическую победы. Ну а что касается "ДНР/ЛНР", то ратификация Соглашения с ЕС, не подписанием которого российская власть начала шантажировать Украину еще в 2013 году (а дальше были Крым и Донбасс), ЗСТ с ЕС (в отложении вступления в действия которой на два года Россия пыталась убедить Европу) и наконец безвиз, и это все в условиях войны, стали реальным и наглядным доказательством бессмысленности для России искуственного создания ею военного конфликта на Донбассе.

Самопровозглашенные "ДНР/ЛНР" изначально не рассматривались как самодостаточные образования, а как площадки для ослабления/обвала Украинской государственности. По сути, это все было ориентировано на снижение субъектности постсоветских государств и попытку России сохранить свое влияние в регионе и сократить возможный рост этого влияния со стороны других крупных геополитических субъектов. Но в итоге, оказалось, что такая политика РФ не только впустую, но она обессмыслила создание Россией и всех предыдущих непризнанных республик.

А все потому, что надо было заниматься не выискиванием "врагов" по всему миру и вложением денег в войну, а заниматься развитием собственного государства.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Самовизначення триває: deal, гібридність, пробудження та ієрогліф

Ну що ж, активна дипломатія останніх місяців (маю на увазі очікування від ініціативи адміністрації Трампа) у супроводі не менш активних військових дій на російсько-українському фронті показала: знайти Атланта, який утримує на своїх плечах ситуацію, неможливо...

Чого не розуміють у США (або роблять вигляд, що не)

Коли у США вчергове говорять про вибори (інтервʼю Віткоффа) як спосіб затягнути час, щоб навʼязати російський варіант капітуляції України, чи натякають на необхідність легалізації російської окупації частини наших територій – це про нерозуміння реалій...

Автократії vs автократії. Демократії vs демократії

Черговий штрих до new reality: сенатор-республіканець Майк Лі з Юти вніс проект щодо повного виходу США з ООН. Прогнозовано. Світова система йде до свого зламу, раз є збій на рівні її дієвості...

Що ''не так'' з пропозиціями США

Буває так, чуєш/бачиш щось очевидне, а все одно виникає питання: що ж "не так" і де "закопаний собака"? В принципі, те, що озвучили представники адміністрації Трампа як реальність, було зрозуміло саме як поточна реальність...

У контексті дати Ялтинської конференції (4-11 лютого 1945-го) та сучасних реалій

Можна по-різному ретроспективно говорити про події. Але, обертаючсь поглядом і в 20-те сторіччя, і вже зараз дивлячись на 21-е, можна констатувати: Росія завжди вибирає найгірші варіанти з можливих...

Deal, гібридність, європейське пробудження і китайський ієрогліф

Ну, що ж, такий момент, що і стилістика, і дії набувають чітких обрисів позиції. Подальше зволікання неможливе. Дональд Трамп поєднує стилістику та дії за принципом батога та пряника...