11 червня 2017, 01:54

Как Кремль на примере ''ДНР/ЛНР'' ''добил'' идею непризнанных республик как способа сохранения лидерства РФ на постсоветском пространстве

В эти символичные дни – вступление в силу безвиза Украины со странами Шенгена 11 июня и День России 12 июня – можно уже констатировать провальность подхода России на создание конфликтов на постсоветском пространстве как способе сохранение статуса регионального лидера. Через региональное лидерство российская власть, в свою очередь, добавляла себе геополитического веса уже на уровне мирового игрока.

Одним из способов создания таких конфликтов были и есть непризнанные республики на постсоветском пространстве, в создании которых сыграла непосредственную роль Россия. И этот способ не дал Кремлю ожидаемого стратегического результата.

Хочу напомнить, что финансирование Приднестровья Кремль сократил еще полтора года назад. Военную победу в 2008 году и создание непризнанных республик Абхазии и Южной Осетии российская власть не смогла перевести в политическую и геополитическую победы. Ну а что касается "ДНР/ЛНР", то ратификация Соглашения с ЕС, не подписанием которого российская власть начала шантажировать Украину еще в 2013 году (а дальше были Крым и Донбасс), ЗСТ с ЕС (в отложении вступления в действия которой на два года Россия пыталась убедить Европу) и наконец безвиз, и это все в условиях войны, стали реальным и наглядным доказательством бессмысленности для России искуственного создания ею военного конфликта на Донбассе.

Самопровозглашенные "ДНР/ЛНР" изначально не рассматривались как самодостаточные образования, а как площадки для ослабления/обвала Украинской государственности. По сути, это все было ориентировано на снижение субъектности постсоветских государств и попытку России сохранить свое влияние в регионе и сократить возможный рост этого влияния со стороны других крупных геополитических субъектов. Но в итоге, оказалось, что такая политика РФ не только впустую, но она обессмыслила создание Россией и всех предыдущих непризнанных республик.

А все потому, что надо было заниматься не выискиванием "врагов" по всему миру и вложением денег в войну, а заниматься развитием собственного государства.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Як повернутися до "принципу багатосторонності"

У 2018 році, коли Дональд Трамп часів свого першого президентського терміну був присутній на саміті G7, організованому Канадою, він говорив про необхідність повернення Росії на майбутні саміти, а після відʼїзду написав, що США виходять із погодженого комюніке...

Про "Атом" у 21 столітті

Інколи, щоб зрозуміти вектор руху процесів, варто подивитись на них ретроспективно. Зокрема, на основи міжнародного порядку, створеного у поствоєнній половині 20 століття, і їх руйнацію зараз...

Системність завжди виграє у авантюри: протистояння вдовгу РФ та Європи, і якою буде роль США

Свого часу Дуайт Ейзенхауер, складаючи президентські повноваження, сказав, що "він дуже хотів дати Землі мир, однак виявився спроможним лише на те, що разом з іншими завести її в глухий кут"...

Про переговори: публічні та непублічні цілі сторін

Переговори як процес тривають постійно (з окремих питань, гуманітарних, зокрема). Переговори ж саме як припинення війни (через небажання РФ) засвідчують різні цілі у сторін та учасників...

Стамбульский транзит

Щодо переговорів у Стамбулі. 1. Не можна не відзначити парадокс абсолютно різних делегацій з боку РФ – та, яка була на зустрічах з американцями, і та, яка заявлена зараз на переговорах у Стамбулі...

"Неміцні звʼязки" як характеристика міжнародної системи

У 2002 році був такий перформанс "Неміцні зв'язки" (Loose Associations): художник, пояснюючи у своїй лекції причини, що спонукали його до створення інсталяцій, одночасно і демонстративно звертався до літератури, дизайну, архітектури, політики...