25 серпня 2018, 20:19

"Общественный договор" под политические настроения

Перед выборами актуализировалась тема (и дальше, видимо, будет по нарастающей) необходимости "общественного договора". Тема – хорошая, но изначально – имитационная (в лучшем случае, в худшем – спекулятивная).

Для "общественного договора" нужны субъекты, с четко понимаемыми и артикулированными интересами (инстинкты, типа, получить/сохранить власть/собственность в случае политиков/чиновников не имеют ничего общего с общегосударственными интересами; равно, как и выгода отдельных социальных групп за счёт других социальных групп, как в случае с "евробляхерами", например, также не имеет ничего общего с интересами общества в целом).

Если бы политики реально хотели обсуждать "общественный договор", то для начала они бы отказались от практики "идиотизации граждан", которая ставит в основу политической деятельности следующие практики: умение убедительно лгать, культивирование "политической амнезии" (когда политик не несёт никакой политической ответственности за весь поток озвучиваемой им словесной ахинеи и заведомо лживых обещаний), популизм (как способ увести проблемы от реального рассмотрения), спекулирование на существующих сложностях.

Это все кратко можно назвать "политикой настроения", когда в основе инициатив лежат не интересы государства и большей части разных социальных групп, а сиюминутные настроения, при котором спекулирование на проблемах используется политиками в качестве лестницы к получению власти.

О такой мотивации политиков, как "общественное благо", и даже просто понимании этого блага политиками, вообще не говорю. До этого ещё очень далеко. Повышение качества политической культуры и коммуникации с обществом в наших условиях это уже было бы много.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Хто кому "дасть в морду" (про передпереговорчий етап)

Скажем так. Не прийняти рішення щодо зняття заборони на використання Україною далекобійних ракет по рос цілях на цьому етапі Захід уже не міг...

Про європейське лідерство

Тема європейського лідерства назріла давно, безвідносно до ризику президентства Дональда Трампа, одним із напрямків політики якого може бути скорочення трансатлантичної єдності та співпраці...

А завтра після виборів

В МЗС Росіі, реагуючи на результат Дональда Трампа на виборах, заявили, що працюватимуть з новою американською адміністрацією, "жорстко відстоюючи російські національні інтереси і досягаючи всіх поставлених цілей у війні"...

Між угодою та нерішучістю (в контексті виборів у США)

У ході передвиборчої кампанії Дональд Трамп в одному з інтерв'ю пожурив навіть Лінкольна, за те, що той допустив Громадянську війну. Замість досягнення угоди з південними штатами, які виступали проти скасування рабства...

Про заяву Сікорського щодо Криму

Маю на увазі слова міністра закордонних справ Польщі Радослава Сікорського щодо такого варіанту по Криму: мандат ООН на 20 років і тоді референдум...

Чи можна "заморозити" війну без руху до сталого миру

По суті, Олаф Щольц пропонує (маю на увазі його пропозиції, про які пише La Repubblika) варіант замороження війни. Мабуть, виходячи із того, що за умов крайніх позицій сторін можливо говорити про варіанти зменшення активності – і бажано не за рахунок країни, на яку здійснено напад, а за рахунок країни, яка цей напад здійснила...