25 серпня 2018, 20:19

"Общественный договор" под политические настроения

Перед выборами актуализировалась тема (и дальше, видимо, будет по нарастающей) необходимости "общественного договора". Тема – хорошая, но изначально – имитационная (в лучшем случае, в худшем – спекулятивная).

Для "общественного договора" нужны субъекты, с четко понимаемыми и артикулированными интересами (инстинкты, типа, получить/сохранить власть/собственность в случае политиков/чиновников не имеют ничего общего с общегосударственными интересами; равно, как и выгода отдельных социальных групп за счёт других социальных групп, как в случае с "евробляхерами", например, также не имеет ничего общего с интересами общества в целом).

Если бы политики реально хотели обсуждать "общественный договор", то для начала они бы отказались от практики "идиотизации граждан", которая ставит в основу политической деятельности следующие практики: умение убедительно лгать, культивирование "политической амнезии" (когда политик не несёт никакой политической ответственности за весь поток озвучиваемой им словесной ахинеи и заведомо лживых обещаний), популизм (как способ увести проблемы от реального рассмотрения), спекулирование на существующих сложностях.

Это все кратко можно назвать "политикой настроения", когда в основе инициатив лежат не интересы государства и большей части разных социальных групп, а сиюминутные настроения, при котором спекулирование на проблемах используется политиками в качестве лестницы к получению власти.

О такой мотивации политиков, как "общественное благо", и даже просто понимании этого блага политиками, вообще не говорю. До этого ещё очень далеко. Повышение качества политической культуры и коммуникации с обществом в наших условиях это уже было бы много.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Про глобальний вимір руху до миру

У буремні часи живемо, поза сумнівом. Коли війни та конфлікти оголили різного типу вразливості – виклики одночасно є і на рівні держав, і на рівні альянсів, і на рівні систем загалом...

Ялта-2

Уже зараз, на стадії обговорення гарантій безпеки для України, можна констатувати нові реалії. Якщо усі ці понад 30 років з моменту розвалу Радянського Союзу, фактично до повномасштабного вторгнення РФ в Україну у 2022 році, саме Росія сприймалась Заходом як гарант від хаосу на пострадянському просторі, то зараз усе навпаки...

Від "Sinews of War" до "Sinews of Peace"

Відновлення військових постачань Україні, а також перспектива запровадження нових санкцій проти РФ та її партнерів, поза сумнівом, виводить Кремль зі звичної рівноваги...

Поворотний момент Заходу, який не відчуває РФ

Тут Дмітрій Мєдвєдєв знову пустився берегів. Взявся розмірковувати про американських "дідуль" (Владімір Путін свого часу вважав дотепними жарти про "бабуль")...

Як повернутися до "принципу багатосторонності"

У 2018 році, коли Дональд Трамп часів свого першого президентського терміну був присутній на саміті G7, організованому Канадою, він говорив про необхідність повернення Росії на майбутні саміти, а після відʼїзду написав, що США виходять із погодженого комюніке...

Про "Атом" у 21 столітті

Інколи, щоб зрозуміти вектор руху процесів, варто подивитись на них ретроспективно. Зокрема, на основи міжнародного порядку, створеного у поствоєнній половині 20 століття, і їх руйнацію зараз...