20 листопада 2018, 16:51

Ситуация с Интерполом как пример вторичной ''гибридности''

Ситуация с возможным избранием на пост главы Интерпола российского генерал-майора Александра Прокопчука, применительно к Украине, только ещё раз подтвердила, что и внутренние, и внешние риски, в равной степени актуальны для нас в ближайший, очень непростой год выборов.

Внутренние риски – это реваншизм, открытый и завуалированный, и об этом будет отдельный текст. Ну и не просчитиваемые никем "чёрные лебеди" (потенциальные угрозы в данном случае недооценивает и оппозиция, и власть).

Внешние риски – это дальнейшие усилия Кремля в направлении развала международных институций и подрыва единства. Сам факт возникновения ситуации возможного избрания на пост главы Интерпола представителя от России, которую неоднократно уличали на "гопничестве" международного уровня, сам за себя говорит о кризисе в сфере безопасности. Только за последний год – Солсбери, чеченцы-рекетиры в Париже, кокаиновый скандал с МИД РФ, шпионские разоблачения России в разных странах и т.д.

По поводу Интерпола, все, как бы, отмобилизовались. По крайней мере, на уровне привлечения внимания к ситуации. В итоге, реагирование может иметь два варината: 1). внесение третьей кандидатуры, претендующей на пост главы Интерпола (это лишит кандидата от РФ части голосов) – в публичных источниках уже прозвучало, что это будет кандидат от Африки; 2). не согласие с результатами и в перспективе – выход ряда стран из организации и ее реформирование.

Надеюсь, в данном случае очередная "гибридная" попытка Кремля будет блокирована. Но, наверняка, это не последнее проявление вторичной "гибридности", когда Россия пытается влезть и заполнить собой любые "пустоты". Запад сегодня в очередной раз столкнулся с проблемой, как в условиях "гибризных рисков" работать на упреждение, а не реагировать по факту. Та же ситуация с "миграционным кризисом" как вторичной проблемой, возникшей на почве Сирии, более чем красноречиво продемонстрировала, что затягивание разрешения одной проблемы чревато возникновением на последующих уровнях новых проблем.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Вглиб переговорного процесу (напередодні Женеви)

Є чотири можливих переговорних напрямки, розвиток чи не/розвиток яких напряму залежить від позиції РФ. 1. Безкінечне забалаболювання процесу, на що в значній мірі була орієнтована делегація на чолі з Владіміром Мединським...

Декілька висновків/спостережень щодо Мюнхенської конференції

1. На відміну від попередніх років до 2022 року (навіть, уже після 2014-го), ця конференція проходила під знаком обговорення не окремих деталей та протиріч в рамках існуючого світопорядку, а з розумінням того, що колишніх правил немає, і формуються нові...

Якою може бути відповідь Європи на "стан руйнування" (у контексті Мюнхенської конференції)

Ну, що ж, дискусія "Так/Ні" всередині Європи, яка активізувалась після Давосу (Гренландії, "Ради миру" Трампа та збереження ризику Росії) щодо стилістики взаємодії із США, матиме продовження і на Мюнхенській конференції...

Про нормалізацію ненормального

У поета Квінта Гораціо Флакка є такий вислів "Нічому не дивуватися" (Nil admirari). Ця фраза, що спочатку позначала стан незворушності (ні поганим, ні хорошим), характерний для стоїків та епікурійців (така собі нірвана), згодом у літературній традиції стала використовуватися для опису аристократичної стриманості, а то й часом снобізму...

Трохи realpolitik

За минулий рік відомий розрахунок Кремля щодо Європи "пересидіти Захід" набув явно-очевидно не тільки характеру ставок на внутрішньополітичні та внутрішньоекономічні процеси в окремих країнах західних альянсів...

Про переговори в Абу-Дабі

Судячи з усього, це лише старт реального переговорного процесу (якщо ми говоримо про участь РФ). Звісно, це не означає, що ми уже на шляху визначення часових рамок припинення військових дій, або що Росія сприйняла підхід, який передбачає компромісність, і не факт, що сприйме...