4 квітня 2019, 03:49

О политических ''бенефециарах'' кандидата Зеленского

Думаю, все отметили, что Владимира Зеленского поддерживают (официально или не официально) многие проигравшие в первом туре кандидаты в президенты, а также Россия.

Фактически, многие из них, даже, не стесняясь, говорят/дают понять, что Зеленский идет в президенты, чтобы дискредитировать должность президента, а потом и упразднить ее вообще.

Это не значит, что украинские политики – это агенты Кремля. Нет, у каждого из них свои интересы. В Украине действует логика: не кандидаты в президенты/проигравшие кандидаты против президентской должности как таковой (тут можно выделить несколько категорий: 1). потерпевшие поражение на выборах, 2). шантажирующие в контексте будущих парламентских выборов, 3).олигархи, потерявшие монополии в разных сферах экономики и активы).

В России действует своя логика: дискредитировать/упразднить должность президента, чтобы таким образом ослабить внешнеполитическое единство Украины и Запада в вопросе агрессии РФ, ну и потому что, видимо, считают, что влиять через парламент – проще. Очень хочется Кремлю решить свои проблемы за счет Украины.

Зеленский в этом смысле воспринимается обоими группами как инструмент достижения их целей – где-то мне его даже жаль (при этом к гражданам, проголосовавшим за Зеленского, как и за любого другого кандидата, – отношусь в любом случае с уважением, даже если образ реального кандидата может не совпадать с телевизионным).

И вопрос: а где во всем этом подходе государство Украина?

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Як повернутися до "принципу багатосторонності"

У 2018 році, коли Дональд Трамп часів свого першого президентського терміну був присутній на саміті G7, організованому Канадою, він говорив про необхідність повернення Росії на майбутні саміти, а після відʼїзду написав, що США виходять із погодженого комюніке...

Про "Атом" у 21 столітті

Інколи, щоб зрозуміти вектор руху процесів, варто подивитись на них ретроспективно. Зокрема, на основи міжнародного порядку, створеного у поствоєнній половині 20 століття, і їх руйнацію зараз...

Системність завжди виграє у авантюри: протистояння вдовгу РФ та Європи, і якою буде роль США

Свого часу Дуайт Ейзенхауер, складаючи президентські повноваження, сказав, що "він дуже хотів дати Землі мир, однак виявився спроможним лише на те, що разом з іншими завести її в глухий кут"...

Про переговори: публічні та непублічні цілі сторін

Переговори як процес тривають постійно (з окремих питань, гуманітарних, зокрема). Переговори ж саме як припинення війни (через небажання РФ) засвідчують різні цілі у сторін та учасників...

Стамбульский транзит

Щодо переговорів у Стамбулі. 1. Не можна не відзначити парадокс абсолютно різних делегацій з боку РФ – та, яка була на зустрічах з американцями, і та, яка заявлена зараз на переговорах у Стамбулі...

"Неміцні звʼязки" як характеристика міжнародної системи

У 2002 році був такий перформанс "Неміцні зв'язки" (Loose Associations): художник, пояснюючи у своїй лекції причини, що спонукали його до створення інсталяцій, одночасно і демонстративно звертався до літератури, дизайну, архітектури, політики...