4 квітня 2019, 03:49

О политических ''бенефециарах'' кандидата Зеленского

Думаю, все отметили, что Владимира Зеленского поддерживают (официально или не официально) многие проигравшие в первом туре кандидаты в президенты, а также Россия.

Фактически, многие из них, даже, не стесняясь, говорят/дают понять, что Зеленский идет в президенты, чтобы дискредитировать должность президента, а потом и упразднить ее вообще.

Это не значит, что украинские политики – это агенты Кремля. Нет, у каждого из них свои интересы. В Украине действует логика: не кандидаты в президенты/проигравшие кандидаты против президентской должности как таковой (тут можно выделить несколько категорий: 1). потерпевшие поражение на выборах, 2). шантажирующие в контексте будущих парламентских выборов, 3).олигархи, потерявшие монополии в разных сферах экономики и активы).

В России действует своя логика: дискредитировать/упразднить должность президента, чтобы таким образом ослабить внешнеполитическое единство Украины и Запада в вопросе агрессии РФ, ну и потому что, видимо, считают, что влиять через парламент – проще. Очень хочется Кремлю решить свои проблемы за счет Украины.

Зеленский в этом смысле воспринимается обоими группами как инструмент достижения их целей – где-то мне его даже жаль (при этом к гражданам, проголосовавшим за Зеленского, как и за любого другого кандидата, – отношусь в любом случае с уважением, даже если образ реального кандидата может не совпадать с телевизионным).

И вопрос: а где во всем этом подходе государство Украина?

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Від "Sinews of War" до "Sinews of Peace"

Відновлення військових постачань Україні, а також перспектива запровадження нових санкцій проти РФ та її партнерів, поза сумнівом, виводить Кремль зі звичної рівноваги...

Поворотний момент Заходу, який не відчуває РФ

Тут Дмітрій Мєдвєдєв знову пустився берегів. Взявся розмірковувати про американських "дідуль" (Владімір Путін свого часу вважав дотепними жарти про "бабуль")...

Як повернутися до "принципу багатосторонності"

У 2018 році, коли Дональд Трамп часів свого першого президентського терміну був присутній на саміті G7, організованому Канадою, він говорив про необхідність повернення Росії на майбутні саміти, а після відʼїзду написав, що США виходять із погодженого комюніке...

Про "Атом" у 21 столітті

Інколи, щоб зрозуміти вектор руху процесів, варто подивитись на них ретроспективно. Зокрема, на основи міжнародного порядку, створеного у поствоєнній половині 20 століття, і їх руйнацію зараз...

Системність завжди виграє у авантюри: протистояння вдовгу РФ та Європи, і якою буде роль США

Свого часу Дуайт Ейзенхауер, складаючи президентські повноваження, сказав, що "він дуже хотів дати Землі мир, однак виявився спроможним лише на те, що разом з іншими завести її в глухий кут"...

Про переговори: публічні та непублічні цілі сторін

Переговори як процес тривають постійно (з окремих питань, гуманітарних, зокрема). Переговори ж саме як припинення війни (через небажання РФ) засвідчують різні цілі у сторін та учасників...