20 травня 2019, 03:07

Инволюция

За прошедшие пять лет было важно, и Украине это удалось: 1). избежать развала государственности; 2). не допустить экономического краха и стабилизировать ситуацию; 3). создать предпосылки/начать структурные реформы; 4). защитить украинскую идентичность и развивать гуманитарную сферу; 5). получить международную поддержку по внутри- и внешнеполитическим инициативам (в том числе в рамках европейской и евроатлантической интеграции), а также в вопросе защиты от агрессии России.

В следующие пять лет, по идее, предстояло: 1). "дожать" вместе с Западом Россию в вопросе деоккупации Донбасса и продолжать давление по Крыму; 2). перейти от создания предпосылок для реформ до их реализации/дальнейшего продолжения; 3). перевести макроэкономическую стабилизацию на микроуровень, то есть, перейти к улучшению социальных стандартов/уровня жизни граждан; 4). продолжать реализовывать Соглашение об Ассоциации с ЕС и развивать сотрудничество с НАТО; 5). демонополизировать экономику, реформировать налоговую сферу и избирательное законодательство.

Вместо того, чтобы двигаться вперёд, Украина, судя по всему, возвращается к защите позиций, которых нам всем вместе очень непросто удалось достичь в эти тяжелые года войны. Одна из основных причин такой инволюции – информационная война, которая внутри страны проиграна. Выиграна, при этом, у России вовне.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Про вичерпність агресивних автократій

Приклад Ірану наочно показав: автократія, орієнтована виключно на силову компоненту/загрозу/шантаж, коли наявність силової компоненти – це не інструмент для досягнення адекватних цілей (наприклад, внутрішньої модернізації чи забезпечення миру у регіоні), рано чи пізно, буде зупинена...

Про оптимізм та песимізм руху до нового світопорядку

Уже навіть генсек ООН Антоніу Гутерреш визнав, що "ми живемо в період хаосу та змін" і закликав до "оновлення архітектури міжнародної безпеки"...

Вглиб переговорного процесу (напередодні Женеви)

Є чотири можливих переговорних напрямки, розвиток чи не/розвиток яких напряму залежить від позиції РФ. 1. Безкінечне забалаболювання процесу, на що в значній мірі була орієнтована делегація на чолі з Владіміром Мединським...

Декілька висновків/спостережень щодо Мюнхенської конференції

1. На відміну від попередніх років до 2022 року (навіть, уже після 2014-го), ця конференція проходила під знаком обговорення не окремих деталей та протиріч в рамках існуючого світопорядку, а з розумінням того, що колишніх правил немає, і формуються нові...

Якою може бути відповідь Європи на "стан руйнування" (у контексті Мюнхенської конференції)

Ну, що ж, дискусія "Так/Ні" всередині Європи, яка активізувалась після Давосу (Гренландії, "Ради миру" Трампа та збереження ризику Росії) щодо стилістики взаємодії із США, матиме продовження і на Мюнхенській конференції...

Про нормалізацію ненормального

У поета Квінта Гораціо Флакка є такий вислів "Нічому не дивуватися" (Nil admirari). Ця фраза, що спочатку позначала стан незворушності (ні поганим, ні хорошим), характерний для стоїків та епікурійців (така собі нірвана), згодом у літературній традиції стала використовуватися для опису аристократичної стриманості, а то й часом снобізму...