7 червня 2019, 17:39

Россия: Наши военные будут за спинами женщин и детей. Украина: Путин, приди, порядок наведи

Владимиру Зеленскому, видимо, кто-то насоветовал позволить "сохранить лицо" Владимиру Путину (отсюда – разные странные заявления и подходы; типа, переиграть информационно). Мол, таким образом можно попытаться добиться каких-то результатов.

В итоге, в ответ на военную позицию росийской власти "мы будем за спинами женщин и детей" украинская власть, по сути, обозначила следующене: "Путин, приди, порядок наведи" (имею в виду заявление об обстрелах наших военных якобы из-за того, что Россия потеряла контроль над наемниками).

Очень ошибочный подход. Никакими информационными кампаниями Кремль невозможно победить (имею в виду принудить к миру). Российская власть понимает только силу (в смысле сильную, а не слабую, переговорную позицию). Заявления же, размывающие украинскую позицию, будут ослаблять исключительно Украину (как внутри страны, порождая недопонимания, так и вовне, ослабляя международную поддержку). У России есть четкий перечень требований/исходных позиций, который она не меняет под ситуацию – в частности, вынесение Крыма за скобки переговоров, навязывание темы "гражданской войны" в Украине и "впаривание" ОРДЛО на своих условиях с сохранением контроля над оккупированными территории (политические изменения под давлением военного шантажа нужны как раз для этого), стремление уйти от ответственности за преступления. И Кремль не пойдёт ни на какие реальные уступки. Даже если Украина будет делать "публичные пасы" (типа, Путин не виноват).

Кремль ждёт уступок исключительно от Украины и за счёт Украины. Владимир Зеленский же может развалить выстроенный Петром Порошенко и с такими усилиями совместный с Западом подход "вначале безопасность, потом политика". Хотя только такой подход учитывает интересы Украины, а не наоборот.

Если у новооизбранного президента есть другой подход, хочется его услышать – как целостный план, а не как отдельные странные инициативы, вызывающие закономерные вопросы. Разваливать всегда проще, чем создавать.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Про вичерпність агресивних автократій

Приклад Ірану наочно показав: автократія, орієнтована виключно на силову компоненту/загрозу/шантаж, коли наявність силової компоненти – це не інструмент для досягнення адекватних цілей (наприклад, внутрішньої модернізації чи забезпечення миру у регіоні), рано чи пізно, буде зупинена...

Про оптимізм та песимізм руху до нового світопорядку

Уже навіть генсек ООН Антоніу Гутерреш визнав, що "ми живемо в період хаосу та змін" і закликав до "оновлення архітектури міжнародної безпеки"...

Вглиб переговорного процесу (напередодні Женеви)

Є чотири можливих переговорних напрямки, розвиток чи не/розвиток яких напряму залежить від позиції РФ. 1. Безкінечне забалаболювання процесу, на що в значній мірі була орієнтована делегація на чолі з Владіміром Мединським...

Декілька висновків/спостережень щодо Мюнхенської конференції

1. На відміну від попередніх років до 2022 року (навіть, уже після 2014-го), ця конференція проходила під знаком обговорення не окремих деталей та протиріч в рамках існуючого світопорядку, а з розумінням того, що колишніх правил немає, і формуються нові...

Якою може бути відповідь Європи на "стан руйнування" (у контексті Мюнхенської конференції)

Ну, що ж, дискусія "Так/Ні" всередині Європи, яка активізувалась після Давосу (Гренландії, "Ради миру" Трампа та збереження ризику Росії) щодо стилістики взаємодії із США, матиме продовження і на Мюнхенській конференції...

Про нормалізацію ненормального

У поета Квінта Гораціо Флакка є такий вислів "Нічому не дивуватися" (Nil admirari). Ця фраза, що спочатку позначала стан незворушності (ні поганим, ні хорошим), характерний для стоїків та епікурійців (така собі нірвана), згодом у літературній традиції стала використовуватися для опису аристократичної стриманості, а то й часом снобізму...