25 червня 2019, 17:28

Навстречу ''крокодилу'' 21 века. Шагает Европа

118 депутатов ПАСЕ проголосовали за возврат российской делегации. Что ж, обвал поствоенной мировой системы с ее институциями продолжается. Не все, видимо, это понимают в Европе, и сами же помогают тому, кто ее обваливает.

Европейские политики, видимо, все ещё думают, что Владимир Путин договороспособен (то есть, конструктивен). Однако теперь "гибрид" может даже и не пытаться работать над "геополитической мимикой". Истинное лицо его отныне официально приемлемо для большинства европейцев.

Современную Россию часто сравнивают с "крокодилом" (по аналогии с цитатой Черчилля об ошибочности тактики по усмирению агрессора). Усмирение, как все потом убедились, ничего не даёт, а только возбуждает аппетит. Но есть и ещё одна сторона "крокодила" применительно к РФ – это так называемые "крокодиловы слезы". Когда на уровне пропаганды Россия переживает об украинском Донбассе, но при этом убивает украинских граждан там же на Донбассе. Когда Россия говорит о необходимости "защиты" русскоговорящих, а по факту – ипользует как повод для агрессивных действий и военного шантажа. Когда Россия рассказывает, как важно не лишить граждан РФ доступа к ЕСПЧ, и при этом на решения этого суда, как и других международных судов, просто плюет.

Когда в период президентской избирательной кампании высказывались опасения относительно претендента не из политики, то именно по причине слабости и непонимания важности тех или иных вопросов. Сейчас Европа эту слабость видит, и не будет по своей инициативе делать то, за что не борется в полной мере сама Украина. Россия ведь постоянно предпринимала усилия по возврату своей делегации в ПАСЕ. Но ей это не удавалась, потому что Украина всегда задействовала весь комплекс коммуникации – и на уровне украинской делегации, и на уровне личных выстроенных отношений Петра Порошенко с лидерами государств.

Возможно, отсутствие реакции Владимира Зеленского на ситуацию (реакция постфактум в виде поста в ФБ – это то же самое, что ее отсутствие) связано с какими-то договоренностями. Типа, мы устраняемся в этом вопросе, наблюдая, как Россия переубеждает финансово-политическими аргументами депутатов ПАСЕ, а взамен тоже что-то получаем. Только это ложный путь. Если вы в главном уступаете (в исходной позиции), то автоматически ставите себя в позицию слабого. А жалости как-то у российской власти раньше не наблюдалось. Там работает только две крайности в качестве мотивации – или выгода, или страх.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Хто кому "дасть в морду" (про передпереговорчий етап)

Скажем так. Не прийняти рішення щодо зняття заборони на використання Україною далекобійних ракет по рос цілях на цьому етапі Захід уже не міг...

Про європейське лідерство

Тема європейського лідерства назріла давно, безвідносно до ризику президентства Дональда Трампа, одним із напрямків політики якого може бути скорочення трансатлантичної єдності та співпраці...

А завтра після виборів

В МЗС Росіі, реагуючи на результат Дональда Трампа на виборах, заявили, що працюватимуть з новою американською адміністрацією, "жорстко відстоюючи російські національні інтереси і досягаючи всіх поставлених цілей у війні"...

Між угодою та нерішучістю (в контексті виборів у США)

У ході передвиборчої кампанії Дональд Трамп в одному з інтерв'ю пожурив навіть Лінкольна, за те, що той допустив Громадянську війну. Замість досягнення угоди з південними штатами, які виступали проти скасування рабства...

Про заяву Сікорського щодо Криму

Маю на увазі слова міністра закордонних справ Польщі Радослава Сікорського щодо такого варіанту по Криму: мандат ООН на 20 років і тоді референдум...

Чи можна "заморозити" війну без руху до сталого миру

По суті, Олаф Щольц пропонує (маю на увазі його пропозиції, про які пише La Repubblika) варіант замороження війни. Мабуть, виходячи із того, що за умов крайніх позицій сторін можливо говорити про варіанти зменшення активності – і бажано не за рахунок країни, на яку здійснено напад, а за рахунок країни, яка цей напад здійснила...