9 грудня 2019, 00:35

Почему у Кремля не получится СССР-2

8 декабря 1991 в Беловежской Пуще Борис Ельцин, Леонид Кравчук и Станислав Шушкевич подписали Беловежское соглашение о создании СНГ и прекращении существования СССР. А ведь Владимир Путин – преемник Ельцина. Не говоря уже о том, что Россия первой из подписантов вышла из состава СССР – центробежные процессы запустила сама Москва.

Но Путин как преемник Ельцина, вместо того, чтобы заниматься построением постсоветской идентичности России, сегодня "ударился" в пересмотр итогов 1991 года, в частности, территориальных границ суверенных государств, образовавшихся после развала СССР. Причём, думаю, в большей степени по внутренним, а не внешним причинам – из-за нежелания что-то менять в целом и, соответственно, боязни конкуренции в частности. Курс на "консервативное большинство" и "алкоголизацию сознания" российских граждан через телепропаганду, в общем, сильно все упростил, сильно упразднив политический процесс и все институты, кроме самого президента РФ.

Но СССР-2 априори не получится. Без ценностей (условно говоря, переназвать американо в руссиано или производить лекарства без лицензий – это не ценности, это катастрофа) и современной экономики никакое господство страны, претендующей на статус прото/империи, невозможно.

Кремль может заниматься разжиганием конфликтов в самых разных точках мира, засылая "отряды" ГРУшников, и даже на какое-то время взломать ситуацию в той или иной стране. Но перевести тактическое преимущество в стратегическую победу куда сложнее. В 21 веке любые претензии на влияние, основанные исключительно на силовом подходе без экономики – это авантюра.

Другое дело, что пытаться ломать/ослаблять институты/государства Кремль, видимо, будет еще долго. Но это про разрушение, а не созидание. А на разрушении империю никогда не построить.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Від "Sinews of War" до "Sinews of Peace"

Відновлення військових постачань Україні, а також перспектива запровадження нових санкцій проти РФ та її партнерів, поза сумнівом, виводить Кремль зі звичної рівноваги...

Поворотний момент Заходу, який не відчуває РФ

Тут Дмітрій Мєдвєдєв знову пустився берегів. Взявся розмірковувати про американських "дідуль" (Владімір Путін свого часу вважав дотепними жарти про "бабуль")...

Як повернутися до "принципу багатосторонності"

У 2018 році, коли Дональд Трамп часів свого першого президентського терміну був присутній на саміті G7, організованому Канадою, він говорив про необхідність повернення Росії на майбутні саміти, а після відʼїзду написав, що США виходять із погодженого комюніке...

Про "Атом" у 21 столітті

Інколи, щоб зрозуміти вектор руху процесів, варто подивитись на них ретроспективно. Зокрема, на основи міжнародного порядку, створеного у поствоєнній половині 20 століття, і їх руйнацію зараз...

Системність завжди виграє у авантюри: протистояння вдовгу РФ та Європи, і якою буде роль США

Свого часу Дуайт Ейзенхауер, складаючи президентські повноваження, сказав, що "він дуже хотів дати Землі мир, однак виявився спроможним лише на те, що разом з іншими завести її в глухий кут"...

Про переговори: публічні та непублічні цілі сторін

Переговори як процес тривають постійно (з окремих питань, гуманітарних, зокрема). Переговори ж саме як припинення війни (через небажання РФ) засвідчують різні цілі у сторін та учасників...