9 грудня 2019, 00:35

Почему у Кремля не получится СССР-2

8 декабря 1991 в Беловежской Пуще Борис Ельцин, Леонид Кравчук и Станислав Шушкевич подписали Беловежское соглашение о создании СНГ и прекращении существования СССР. А ведь Владимир Путин – преемник Ельцина. Не говоря уже о том, что Россия первой из подписантов вышла из состава СССР – центробежные процессы запустила сама Москва.

Но Путин как преемник Ельцина, вместо того, чтобы заниматься построением постсоветской идентичности России, сегодня "ударился" в пересмотр итогов 1991 года, в частности, территориальных границ суверенных государств, образовавшихся после развала СССР. Причём, думаю, в большей степени по внутренним, а не внешним причинам – из-за нежелания что-то менять в целом и, соответственно, боязни конкуренции в частности. Курс на "консервативное большинство" и "алкоголизацию сознания" российских граждан через телепропаганду, в общем, сильно все упростил, сильно упразднив политический процесс и все институты, кроме самого президента РФ.

Но СССР-2 априори не получится. Без ценностей (условно говоря, переназвать американо в руссиано или производить лекарства без лицензий – это не ценности, это катастрофа) и современной экономики никакое господство страны, претендующей на статус прото/империи, невозможно.

Кремль может заниматься разжиганием конфликтов в самых разных точках мира, засылая "отряды" ГРУшников, и даже на какое-то время взломать ситуацию в той или иной стране. Но перевести тактическое преимущество в стратегическую победу куда сложнее. В 21 веке любые претензии на влияние, основанные исключительно на силовом подходе без экономики – это авантюра.

Другое дело, что пытаться ломать/ослаблять институты/государства Кремль, видимо, будет еще долго. Но это про разрушение, а не созидание. А на разрушении империю никогда не построить.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Що може бути далі після ''ні миру, ні війни''

Власне, навіть, з публічних заяв/розмов можна виокремити дві складові: 1. Зупинка війни та інструменти, які можуть бути задіяні для цього...

Світова еклектика

Все ж, навіть публічне інформаційне поле останніх місяців дає підстави вважати, що є налаштованість у тих, хто має важелі впливу, докласти зусиль для припинення війни...

Про гарантії безпеки

Все ж, показовим є те, з якою обережністю західні лідери обговорюють можливу миротворчу місію в Україні, всіляко підкреслюючи варіант на після гарячої фази війни...

Про стратегічну не/визначеність та рух до неї

Все ж, є відчуття та певні передумови вважати, що адміністрація Дональда Трампа енергійно почне діяти у напрямку зупинки війни. Це також помітно і по рішеннях діючої адміністрації Джозефа Байдена, яка зараз задіює усі можливі ресурси, що важливо...

Хто кому "дасть в морду" (про передпереговорчий етап)

Скажем так. Не прийняти рішення щодо зняття заборони на використання Україною далекобійних ракет по рос цілях на цьому етапі Захід уже не міг...

Про європейське лідерство

Тема європейського лідерства назріла давно, безвідносно до ризику президентства Дональда Трампа, одним із напрямків політики якого може бути скорочення трансатлантичної єдності та співпраці...