27 лютого 2020, 14:22

О зависимости РФ жить чужой жизнью – жизнью Украины

"Я три дня гналась за вами, чтобы сказать, как вы мне безразличны".

("Обыкновенно
е чудо", Евгений Шварц)


Если "Украины нет", как утверждает отстраненный/отстранившийся Владислав Сурков, то почему российские пропагандисты все время обсуждают Украину?

Это я к тому, что никто другой так не доказывает в ежедневном режиме, что Украина – живее всех живых, как сами же российских федеральные телеканалы. Просто по факту бесконечных разговоров об Украине.

Каждый день они обсуждают Украину. Не Россию, а Украину. Так, как будто крохотная и неинтересная РФ вся напрочь окружена одной сплошной большой жизненно активной Украиной.

В этом смысле ставка Кремля на исторически слабый опыт Украинской государственности оказалась ошибочной.

Несмотря на всю продажность украинских элит как одно из последствий/проявлений действительно многих уязвимостей государства, Украина проявила колосальную выживаемость. Без армии, с предателями, с тяжелой экономической ситуацией – на момент начала российской агрессии в 2014 году. И, в общем, Россия в своем агрессивном подходе, изначально ошибочном – уже проиграла. Украина, как многие, видимо, мечтали в Кремле не развалилась, и не развалится.

Слова Суркова о том, что "принуждение силой к братским отношениям – единственный метод, исторически доказавший эффективность на украинском направлении" – только подтверждают проигрыш РФ. Это точный диагноз самой России, не способной к созиданию и лидерству на мирной и взаимовыгодной основе.

И, наконец, по поводу слов о том, что якобы вместо Украины есть только "украинство", хочу напомнить слова все того же Суркова о "глубинном народе вместо глубинного государства". Это были слова о России.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Хто кому "дасть в морду" (про передпереговорчий етап)

Скажем так. Не прийняти рішення щодо зняття заборони на використання Україною далекобійних ракет по рос цілях на цьому етапі Захід уже не міг...

Про європейське лідерство

Тема європейського лідерства назріла давно, безвідносно до ризику президентства Дональда Трампа, одним із напрямків політики якого може бути скорочення трансатлантичної єдності та співпраці...

А завтра після виборів

В МЗС Росіі, реагуючи на результат Дональда Трампа на виборах, заявили, що працюватимуть з новою американською адміністрацією, "жорстко відстоюючи російські національні інтереси і досягаючи всіх поставлених цілей у війні"...

Між угодою та нерішучістю (в контексті виборів у США)

У ході передвиборчої кампанії Дональд Трамп в одному з інтерв'ю пожурив навіть Лінкольна, за те, що той допустив Громадянську війну. Замість досягнення угоди з південними штатами, які виступали проти скасування рабства...

Про заяву Сікорського щодо Криму

Маю на увазі слова міністра закордонних справ Польщі Радослава Сікорського щодо такого варіанту по Криму: мандат ООН на 20 років і тоді референдум...

Чи можна "заморозити" війну без руху до сталого миру

По суті, Олаф Щольц пропонує (маю на увазі його пропозиції, про які пише La Repubblika) варіант замороження війни. Мабуть, виходячи із того, що за умов крайніх позицій сторін можливо говорити про варіанти зменшення активності – і бажано не за рахунок країни, на яку здійснено напад, а за рахунок країни, яка цей напад здійснила...