13 березня 2020, 15:21

Инцидент с Сивохо как демонстрация того, куда ведет "мирный процесс" Зеленского

Применение силы, думаю, не лучший способ реагирования на неприемлемость позиции. Но в случае с советников секретаря РНБО Сергеем Сивохо ситуация с воспроизведением штампов российской пропаганды повторяется постоянно.

Вот, скажем, 10 марта на канале "НАШ" Сивохо заявил, что война на Донбассе является внутренним конфликтом Украины, поэтому страну не примут в НАТО.

Секретарь СНБО Алексей Данилов сказал, что слова Сивохо – это его частная позиция. По факту получается очередное проявление размытой позиции власти, когда разные ее представители делают заявления то про воду в Крым, то про якобы "гражданскую войну" на Донбассе, а потом после негативной реакции общества сами же эти заявления опровергают или их опровергают другие представители власти, выдавая исключительно за частную позицию. Хочу напомнить, что вообще-то у нас есть закон о статусе ОРДЛО как оккупированных территорий, и оккупированных Россией, а не абстрактной "той стороной".

Эту гибридную практику украинская власть,видимо, переняла у российской власти, когда, например, пресс-секретарь Владимира Путина Дмитрий Песков заявил, что назначение "премьером" "ДНР" российского гражданина, вице-губернатора Иркутской области до 2015 Владимира Пашкова – это его частная инициатива как физического лица.

У Владимира Зеленского должны понять, что никакие реинтеграционные меры в принципе не могут работать до деоккупации, и тем более – подменить деоккупацию. Украина не ссорилась со своим гражданами в ОРДЛО, и примиряться нам не с кем. Украинцы на оккупированных территориях – жертвы рос агрессии, и реинтеграционные меры после деоккупации будут касаться, прежде всего, развенчивания пропагандистских штампов (на фоне восстановления инфраструктуры и возврата в правовое пространство Украины).

Любые призывы к примирению и, соответственно, снятию ответсвенности с России (вплоть до снятия санкций) и размыванию украинской позиции, приведут не к миру, а конфликтности внутри Украины. И мне сложно представить, что у Зеленского этого не понимают.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Як повернутися до "принципу багатосторонності"

У 2018 році, коли Дональд Трамп часів свого першого президентського терміну був присутній на саміті G7, організованому Канадою, він говорив про необхідність повернення Росії на майбутні саміти, а після відʼїзду написав, що США виходять із погодженого комюніке...

Про "Атом" у 21 столітті

Інколи, щоб зрозуміти вектор руху процесів, варто подивитись на них ретроспективно. Зокрема, на основи міжнародного порядку, створеного у поствоєнній половині 20 століття, і їх руйнацію зараз...

Системність завжди виграє у авантюри: протистояння вдовгу РФ та Європи, і якою буде роль США

Свого часу Дуайт Ейзенхауер, складаючи президентські повноваження, сказав, що "він дуже хотів дати Землі мир, однак виявився спроможним лише на те, що разом з іншими завести її в глухий кут"...

Про переговори: публічні та непублічні цілі сторін

Переговори як процес тривають постійно (з окремих питань, гуманітарних, зокрема). Переговори ж саме як припинення війни (через небажання РФ) засвідчують різні цілі у сторін та учасників...

Стамбульский транзит

Щодо переговорів у Стамбулі. 1. Не можна не відзначити парадокс абсолютно різних делегацій з боку РФ – та, яка була на зустрічах з американцями, і та, яка заявлена зараз на переговорах у Стамбулі...

"Неміцні звʼязки" як характеристика міжнародної системи

У 2002 році був такий перформанс "Неміцні зв'язки" (Loose Associations): художник, пояснюючи у своїй лекції причини, що спонукали його до створення інсталяцій, одночасно і демонстративно звертався до літератури, дизайну, архітектури, політики...