13 лютого 2021, 22:04

Между коллаборационизмом и "внешним управлением"

Думаю, вы согласитесь со следующим наблюдением. Применительно к внешним взаимосвязям украинских элит (в их негативном/чрезмерном проявлении) в публичном пространстве обсуждается исключительно два варианта: или коллаборационизм, или "внешнее управление". В зависимости от геополитических взглядов/экономических интересов конкретных людей.

А я напишу о третьей проблеме, более важной, на мой взгляд. Системообразующей. Но вначале коротко о первых двух позициях.

По колаборационизму хочу спросить: если есть обвинения/подозрения в адрес тех или иных представителей элиты в пособничестве врагу, то почему в рамках действующего законодательства это нельзя довести до конечного результата? От того, будет или не будет такой прецедент, зависит и ответ на то, нужно или не нужно дополнительное законодательство.

По штампу "внешнее управление" хочу отметить: здесь речь идёт, скорее, о внешнем влиянии (а это не одно и то же), а также об отсутствии зачастую государственной воли у украинских политиков (и как результат – отсутствии целостных программ, подчиненных определенным целям и задачам; а значит – надо брать образцы у других).

И теперь, наконец, о третьей, исключительно внутренней проблеме, не связанной с реальными и/или надуманными внешними факторами. О "транзитном синдроме" украинских элит. Это когда элиты не воспринимают себя как долгосрочную опору собственной государственности и находятся как бы в пути от прошлого, находящегося за пределами их государственности, в будущее, также лежащее вовне. Своя страна на этом пути – лишь транзитная территория, предоставляющая материальные ресурсы.

Проявление "транзитного синдрома" очень хорошо видно по тому, что действующие элиты не связывают будущее своих детей с Украиной. Большая часть детей украинских элит учится на Западе, и не собирается возвращаться в Украину (то есть, речь не идет о госпрограммах, как это есть в некоторых странах, когда оплачивается учеба в зарубежных университетах, с тем, чтобы потом выпускники, имея хорошее образование, работали в своей стране; речь идет исключительно о частной инициативе, где зарубежное образование – шаг к тому, чтобы там и остаться жить и работать).

Как же эти элиты могут проводить реформы, если они не экстраполируют их на жизнь своих детей?

И вот, если бы на эту проблему был ответ, то, возможно, тогда бы в принципе не возникла тема коллаборационизма или штамп о "внешнем управлении".

Это я к тому, что важно говорить не только о следствиях, но и о причинах.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Як повернутися до "принципу багатосторонності"

У 2018 році, коли Дональд Трамп часів свого першого президентського терміну був присутній на саміті G7, організованому Канадою, він говорив про необхідність повернення Росії на майбутні саміти, а після відʼїзду написав, що США виходять із погодженого комюніке...

Про "Атом" у 21 столітті

Інколи, щоб зрозуміти вектор руху процесів, варто подивитись на них ретроспективно. Зокрема, на основи міжнародного порядку, створеного у поствоєнній половині 20 століття, і їх руйнацію зараз...

Системність завжди виграє у авантюри: протистояння вдовгу РФ та Європи, і якою буде роль США

Свого часу Дуайт Ейзенхауер, складаючи президентські повноваження, сказав, що "він дуже хотів дати Землі мир, однак виявився спроможним лише на те, що разом з іншими завести її в глухий кут"...

Про переговори: публічні та непублічні цілі сторін

Переговори як процес тривають постійно (з окремих питань, гуманітарних, зокрема). Переговори ж саме як припинення війни (через небажання РФ) засвідчують різні цілі у сторін та учасників...

Стамбульский транзит

Щодо переговорів у Стамбулі. 1. Не можна не відзначити парадокс абсолютно різних делегацій з боку РФ – та, яка була на зустрічах з американцями, і та, яка заявлена зараз на переговорах у Стамбулі...

"Неміцні звʼязки" як характеристика міжнародної системи

У 2002 році був такий перформанс "Неміцні зв'язки" (Loose Associations): художник, пояснюючи у своїй лекції причини, що спонукали його до створення інсталяцій, одночасно і демонстративно звертався до літератури, дизайну, архітектури, політики...