2 березня 2021, 14:56

''Элементы бодрствования'' на фоне ''политического анабиоза''

Многие мои друзья и знакомые за пределами Украины, с симпатией относящиеся к Украине, искренне удивляются и очень часто спрашивают: почему у нас так мало инициатив внутри страны, работающих на развитие. Грубо говоря, почему ничего не происходит (в содержательном смысле)?

Причём, это касается как внутренних реформ, так и конкретного наполнения внешнего евроатлантического вектора.

И я с ними, во многом, согласна. Настоящих инициатив – ни от власти (в большей степени), ни от оппозиции (в меньшей степени) – практически нет.

С одной стороны, много политики, скандалов, типа дискуссий. А с другой стороны, серьёзных и системных шагов, и даже обсуждений, отображающих реальные процессы, происходящие в стране на разных уровнях, практически нет.

За редким исключением случаются всплески активности – как, например, действия украинской власти в части безопасности (имею в виду решения СНБО по санкциям). Допускаю, что такая активизация стала возможна (даже если намерения были и раньше) из-за одновременности внутренних и внешних факторов. Внутренний фактор – это, с одной стороны, существенное снижение рейтинга власти (от завышенных обещаний и бездействия), а с другой – доведение до абсурда политики ОПЗЖ самой же партией, когда ориентация на зрителя в Кремле вытеснила вообще все остальное. Внешний фактор – неблагоприятная для России геополитическая конфигурация, в том числе возможное усиление санкций США и ЕС.

Но я здесь не о такого типа шагах, они – инструмент. А о целостном и чётком видении приоритетных шагов, которые бы развивали Украину как государство. О длинных реформах. Ведь, имея всю полноту власти и высокий уровень поддержки, команда Владимира Зеленского несколько странно распорядилась этими ресурсами за предыдущие полтора года.

Во-первых, много пиара и имитации. Формально, типа, принимаются законы, которые Владимир Зеленский и "Слуга народа" обещали на выборах – скажем, закон об импичменте, о снятии депутатской неприкосновенности, о референдуме. Но, по сути, они – не применяемы, их практически невозможно реально задействовать.

Во-вторых, много концентрации на предшественниках, что воспринимается, как попытка пересмотреть результаты предыдущих лет. В итоге, власть не предлагает своей программы, а занимается предшественниками, а оппозиция (проевропейская) – вынуждена защищать свои результаты.

Хотя эти полтора года могли быть использованы на совсем другой тип работы. Например, на инициативы и работу вокруг таких задач.

1. Внешнеполитический вектор (реальное наполнение евроатлантического выбора).

2. Децентрализация (продолжение реформы в части префектов).

3. Фискальная реформа (целостная и гармоничная, а не за счёт мелкого и среднего бизнеса).

4. Судебная реформа (не под проблемную ситуацию, а на упреждение и под институции: и, тем более – не о судах в смартфоне).

5. Госуправление (разграничение полномочий ветвей власти, критерии в подборе кадров под задачи государства/конкретного ведомства, а не под интересы отдельных групп).

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Про європейське лідерство

Тема європейського лідерства назріла давно, безвідносно до ризику президентства Дональда Трампа, одним із напрямків політики якого може бути скорочення трансатлантичної єдності та співпраці...

А завтра після виборів

В МЗС Росіі, реагуючи на результат Дональда Трампа на виборах, заявили, що працюватимуть з новою американською адміністрацією, "жорстко відстоюючи російські національні інтереси і досягаючи всіх поставлених цілей у війні"...

Між угодою та нерішучістю (в контексті виборів у США)

У ході передвиборчої кампанії Дональд Трамп в одному з інтерв'ю пожурив навіть Лінкольна, за те, що той допустив Громадянську війну. Замість досягнення угоди з південними штатами, які виступали проти скасування рабства...

Про заяву Сікорського щодо Криму

Маю на увазі слова міністра закордонних справ Польщі Радослава Сікорського щодо такого варіанту по Криму: мандат ООН на 20 років і тоді референдум...

Чи можна "заморозити" війну без руху до сталого миру

По суті, Олаф Щольц пропонує (маю на увазі його пропозиції, про які пише La Repubblika) варіант замороження війни. Мабуть, виходячи із того, що за умов крайніх позицій сторін можливо говорити про варіанти зменшення активності – і бажано не за рахунок країни, на яку здійснено напад, а за рахунок країни, яка цей напад здійснила...

Про "червоні лінії"

Взагалі, вираз "червоні лінії" трохи про епоху, що відходить. Про систему, що склалася після Другої Світової війни, де інструмент "червоних ліній" виконував, передусім, функцію запобігання...