17 червня 2021, 23:48

Коротко об итогах саммита Байден-Путин

1. Все прогнозировано – и темы, и возможные результаты, которые есть в очень отдельных сферах. В этом смысле, саммит действительно несколько внешне скучный (как его характеризовали многие западные СМИ).

2. Публичное "summary" (имею в виду брифинги президентов США и РФ) только лишь подтвердили разные позиции сторон, в том числе на уровне поведения и изъяснения. Джозеф Байден выглядел спокойнее, чем Владимир Путин. Президент РФ, например, сказал, что США считают Россию недружественной страной, но при этом умолчал, что сама же РФ официально внесла США в список недружественных стран вместе с Чехией.

3. Обе стороны были хорошо подготовлены и заранее понимали разность позиций.

Для Путина, думаю, был важен: 1).сам факт встречи, для демонстрации значимости (в Женеве не только состоялась встреча Михаила Горбачёва и Рональда Рейгана в 1985 году, но и встреча Дуайта Дэвида Эйзенхауэра с лидерами Франции, Великобритании и СССР в 1955 году; 2).понимание приоритетов Запада и готовности их отстаивать.

Для Байдена, думаю, было важно: 1).стать выразителем позиции коллективного Запада (вы удивитесь, но как сказал ранее президент США, лидеры стран-членов НАТО были благодарны за возможность проговорить вопросы, которые будут обсуждаться на встрече с Путиным; видимо, Запад опасается одновременности экспансионизма со стороны России и Китая); 2.донести позицию Запада, которая во многом была сформулирована на саммитах G7, НАТО, США-ЕС, и понять, насколько Россия может действовать в рамках международного права.

В целом, встречу считаю позитивной. Запад, пожиная последствия накопленных ещё при Бараке Обаме и Дональде Трампе проблем (проблему Сирии, например), понимает, что отвечать на вызовы нужно своевременно. Иначе – это чревато новыми проблемами. Россия, думаю, понимает эту трансформацию в восприятии Запада. Китай – это и разделяющий, и объединяющий вызов.

Ну а что касается Украины, то самое революционное заявление (по итогам всех июньских саммитов), на мой взгляд – это, пожалуй, слова о том, что аннексия Крыма и война на Донбассе не являются препятствием для возможного членства в НАТО. Куда большее препятствие – это внутренняя слабость Украины (отсутствие системных трансформаций). А революционное – потому что во многом обессмысливает мотивацию субъекта агрессии (все эти особые статусы нужны исключительно для обездвиживания евроатлантического курса Украины).

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Хто кому "дасть в морду" (про передпереговорчий етап)

Скажем так. Не прийняти рішення щодо зняття заборони на використання Україною далекобійних ракет по рос цілях на цьому етапі Захід уже не міг...

Про європейське лідерство

Тема європейського лідерства назріла давно, безвідносно до ризику президентства Дональда Трампа, одним із напрямків політики якого може бути скорочення трансатлантичної єдності та співпраці...

А завтра після виборів

В МЗС Росіі, реагуючи на результат Дональда Трампа на виборах, заявили, що працюватимуть з новою американською адміністрацією, "жорстко відстоюючи російські національні інтереси і досягаючи всіх поставлених цілей у війні"...

Між угодою та нерішучістю (в контексті виборів у США)

У ході передвиборчої кампанії Дональд Трамп в одному з інтерв'ю пожурив навіть Лінкольна, за те, що той допустив Громадянську війну. Замість досягнення угоди з південними штатами, які виступали проти скасування рабства...

Про заяву Сікорського щодо Криму

Маю на увазі слова міністра закордонних справ Польщі Радослава Сікорського щодо такого варіанту по Криму: мандат ООН на 20 років і тоді референдум...

Чи можна "заморозити" війну без руху до сталого миру

По суті, Олаф Щольц пропонує (маю на увазі його пропозиції, про які пише La Repubblika) варіант замороження війни. Мабуть, виходячи із того, що за умов крайніх позицій сторін можливо говорити про варіанти зменшення активності – і бажано не за рахунок країни, на яку здійснено напад, а за рахунок країни, яка цей напад здійснила...