27 червня 2021, 15:10

О ситуации вокруг СП-2 после завершения строительства

Агенство Bloomberg на днях написало о том, что США и Германия готовят соглашение, касающееся ситуации с "Северным потоком-2".

Это соглашение (как следует из текста) о том, как предотвратить возможное злоупотребление Россией этим проектом в гео/политических целях. Про Украину – тут целый кусок, поэтому и обращаю внимание.

В частности, и это первое – обсуждаются варианты поддержки украинского энергетического сектора; вплоть до обязательств усиливать украинскую инфраструктуру и компенсировать Украине транзитные платежи, в случае потери объемов после введения в эксплуатацию газопровода.

Второе – обсуждаются инвестиции в строительство в Украине электростанций и продажи Украиной "зелёного" газа.

Третье – Германия намерена вести переговоры с Россией по поводу продления транзитных квот для Украины и после 2024 года (дата окончания действующего договора о транзите).

Четвёртое – проговаривается, хоть это и спорный пункт, создание механизма отключения поставок газа через СП-2, если РФ будет пытаться оказывать давление на Украину.

Пятое – рассматривается возможность поддержки Германией инициативы "Три моря", с целью усиления кооперации в Восточной Европе в сфере энергетики и транспорта.

В США, как пишет издание, надеются, что договор будет готов до запланированного на июль визита Ангелы Меркель в Вашингтон.

И вот мне интересно, насколько сама Украина является проактивной в части предложений и выработки решений на период после того, как СП-2 будет полностью достроен? А то публично мало что можно услышать, кроме упрёков Владимира Зеленского в адрес Джозефа Байдена и Ангелы Меркель.

Внутренняя составляющая в теме "Северного потока-2" – действие или бездействие самой Украины – не менее значима, чем внешняя. Ведь история с предпосылками строительства СП-2 (с точки зрения действий самой Украины, а не только действий России; они понятны, тут нет никаких иллюзий – Кремль, наверняка, будет пытаться использовать экономическую привязанность Европы к РФ как покупку лояльности к своим волюнтаристским действиям в гео/политике) тянется давно. Ещё с того момента, когда о строительстве этого газопровода даже никто и не думал. Эта история уводит нас в целом к формированию газовой политики. Которая часто была или предметом заработка отдельных групп на доступе к перепродаже энергоресурсов, или предметом использования темы газа в политике. Условно говоря, одна группа могла спекулировать, а вторая – на имея возможности навязать своего посередника в газовых поставках, боролась за устранение существующих "схем" – но не из долгосрочного имнтереса государства, а из личных политических мотивов. Вместо того, чтобы думать над тем, как заложить интерес Европы – по принципу win-win, чтобы это было выгодно и Украине, и Европе.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Поліцентричний пострадянський простір

Колись давно, коли в Кремлі ще не розглядався план повномасштабного вторгнення в Україну та розхитування західних альянсів як єдино можливий, Володимир Путін озвучив три варіанти політичних систем на пострадянському просторі з погляду без/перспективності держав...

Про вихід із ''геополітичного блуду", що можливий лише після зупинки війни РФ

Одна відома людина якось написала про іншу відому людину: "Підошви його черевиків грузнули у трясині буденного життя, а думки обіймали весь світ, деміургом якого він був"...

Галоклін

Днями міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі заявив в інтервʼю, що Росія та Китай є стратегічними партнерами Ірану, і продовжують підтримувати хороші стосунки – політичні, економічні, військові...

Про вичерпність агресивних автократій

Приклад Ірану наочно показав: автократія, орієнтована виключно на силову компоненту/загрозу/шантаж, коли наявність силової компоненти – це не інструмент для досягнення адекватних цілей (наприклад, внутрішньої модернізації чи забезпечення миру у регіоні), рано чи пізно, буде зупинена...

Про оптимізм та песимізм руху до нового світопорядку

Уже навіть генсек ООН Антоніу Гутерреш визнав, що "ми живемо в період хаосу та змін" і закликав до "оновлення архітектури міжнародної безпеки"...

Вглиб переговорного процесу (напередодні Женеви)

Є чотири можливих переговорних напрямки, розвиток чи не/розвиток яких напряму залежить від позиції РФ. 1. Безкінечне забалаболювання процесу, на що в значній мірі була орієнтована делегація на чолі з Владіміром Мединським...