26 серпня 2021, 13:31

О причинах ''псевдорусской весны'' за пределами РФ

Сергей Лавров, типа, поиронизировал, что "Украина приватизировала День Крещения Киевской Руси" (в ответ на инициативу Владимира Зеленского учредить 28 июля праздник Украинской государственности).

Видимо, российской власти обидно, что зря установили 25-метровый памятник великому князю киевскому, крестителю Киевской Руси Владимиру в Москве на Боровицкой площади в 2016 году.

Москве так хочется застолбить за собой нишу главного, даже в истории Киевской Руси, и наоборот – всегда подчёркивать "окраинность" Украины.

Ещё я помню, как в 2017 году Эммануэль Макрон после встречи с Петром Порошенко упомянул о роли Анны Киевской (Анны Ярославны) в установлении "давних отношений" между Украиной и Францией. Макрон тогда именно так и сказал "Анны Киевской". До этого он говорил по телефону с Владимиром Путиным, и, видимо, понял всю "болезненность" для российской власти темы истории в этой части, и занял сторону Украины.

И не только из-за вопроса "исторического первородства".

Думаю, в России очень боятся постановки вопроса о том, что такое РФ в 21 столетии, в том числе на уровне идентичности (в России проживает более 200 национальностей). Как и боятся – самодостаточности бывших постсоветских стран, того, что рядом с РФ может быть сильное, демократичное государство, с понятной историей и ориентированное на европейские ценности.

Идентичность Украины актуализирует вопрос об идентичности РФ.

Это одна из причин агрессивного поведения России. Когда есть риск настоящей "русской весны" в самой РФ, куда удобнее (с точки зрения перенаправления внутренних вызовов на якобы внешние угрозы) устроить "псевдорусскую войну" в Украине.

В общем, считаю инициативу с днем Украинской государственности правильной. При этом важно, чтобы учреждение этого праздника не исходило исключительно из мотивации ответа Путину. Настоящая неуязвимость (в том числе от внешних взломов) – это когда государство сильное изнутри.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Хто кому "дасть в морду" (про передпереговорчий етап)

Скажем так. Не прийняти рішення щодо зняття заборони на використання Україною далекобійних ракет по рос цілях на цьому етапі Захід уже не міг...

Про європейське лідерство

Тема європейського лідерства назріла давно, безвідносно до ризику президентства Дональда Трампа, одним із напрямків політики якого може бути скорочення трансатлантичної єдності та співпраці...

А завтра після виборів

В МЗС Росіі, реагуючи на результат Дональда Трампа на виборах, заявили, що працюватимуть з новою американською адміністрацією, "жорстко відстоюючи російські національні інтереси і досягаючи всіх поставлених цілей у війні"...

Між угодою та нерішучістю (в контексті виборів у США)

У ході передвиборчої кампанії Дональд Трамп в одному з інтерв'ю пожурив навіть Лінкольна, за те, що той допустив Громадянську війну. Замість досягнення угоди з південними штатами, які виступали проти скасування рабства...

Про заяву Сікорського щодо Криму

Маю на увазі слова міністра закордонних справ Польщі Радослава Сікорського щодо такого варіанту по Криму: мандат ООН на 20 років і тоді референдум...

Чи можна "заморозити" війну без руху до сталого миру

По суті, Олаф Щольц пропонує (маю на увазі його пропозиції, про які пише La Repubblika) варіант замороження війни. Мабуть, виходячи із того, що за умов крайніх позицій сторін можливо говорити про варіанти зменшення активності – і бажано не за рахунок країни, на яку здійснено напад, а за рахунок країни, яка цей напад здійснила...