22 вересня 2021, 02:18

Итоги выборов в Госдуму. Что важно для Украины

1. Эти выборы – более жёсткие, по сравнению с предыдущими, ещё на стадии подготовки.

Задолго до выборов на законодательном уровне были предприняты шаги, позволяющие предопределять и влиять по ходу на результат выборов. Это – не регистрация/маргинализация потенциальных оппозиционных кандидатов через причисление их к экстремистам, маркирование СМИ и общественных организаций иноагентами, электронное голосование (позволяющее по ходу коррелировать результат).

Фальсификации были заложены еще на стадии подготовки, а не в процессе (за исключением механизма электронного голосования, но доказать будет сложно), а значит – выборы (кроме голосования в Крыму и на Донбассе), скорее всего, будут признаны в мире.

Что касается Донбасса, то тут отдельно надо сказать, что самопровозглашенцы в ОРДЛО, бодро отрапортовавшие о своём онлайн-голосовании, сами же и подтвердили наличие российского гражданства.

2. Состав партий, которые проходят в Госдуму – абсолютно прогнозируем.

Из новых партий – только "Новые люди". Думаю, этот проект Кремля задумывался с тем, чтобы охватить и либеральную нишу и электоральную нишу среднего класса – монетарный курс поддерживать и тд. Либералы, но которые не критикуют Путина, но которых в случае чего можно задействовать против КПРФ, например, для видимости дискуссии.

3. Госдума, как мы знаем – это давно не место для дискуссий.

А значит – та демонстративность силы, которую мы наблюдали, показывает, что эти думские выборы – это когда цель выходит за пределы выборов.

Возможно, это связано с 2024 годом, и стремлением к полной контролируемости ситуации через ужесточение.

Возможно – с тем, что Кремль будет переходить к какой-то другой разновидности "управляемой демократии".

Для Украины/для мира в целом – важно, прежде всего, то, насколько эти выборы, внутренние процессы, которые происходят в РФ, будут иметь продолжение во внешнеполитической плоскости.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Як повернутися до "принципу багатосторонності"

У 2018 році, коли Дональд Трамп часів свого першого президентського терміну був присутній на саміті G7, організованому Канадою, він говорив про необхідність повернення Росії на майбутні саміти, а після відʼїзду написав, що США виходять із погодженого комюніке...

Про "Атом" у 21 столітті

Інколи, щоб зрозуміти вектор руху процесів, варто подивитись на них ретроспективно. Зокрема, на основи міжнародного порядку, створеного у поствоєнній половині 20 століття, і їх руйнацію зараз...

Системність завжди виграє у авантюри: протистояння вдовгу РФ та Європи, і якою буде роль США

Свого часу Дуайт Ейзенхауер, складаючи президентські повноваження, сказав, що "він дуже хотів дати Землі мир, однак виявився спроможним лише на те, що разом з іншими завести її в глухий кут"...

Про переговори: публічні та непублічні цілі сторін

Переговори як процес тривають постійно (з окремих питань, гуманітарних, зокрема). Переговори ж саме як припинення війни (через небажання РФ) засвідчують різні цілі у сторін та учасників...

Стамбульский транзит

Щодо переговорів у Стамбулі. 1. Не можна не відзначити парадокс абсолютно різних делегацій з боку РФ – та, яка була на зустрічах з американцями, і та, яка заявлена зараз на переговорах у Стамбулі...

"Неміцні звʼязки" як характеристика міжнародної системи

У 2002 році був такий перформанс "Неміцні зв'язки" (Loose Associations): художник, пояснюючи у своїй лекції причини, що спонукали його до створення інсталяцій, одночасно і демонстративно звертався до літератури, дизайну, архітектури, політики...