4 жовтня 2021, 15:30

Наблюдая за новым политическим сезоном, или Микро-менеджмент

Фрейд когда-то сказал, что "масштаб вашей личности определяется величиной проблемы, которая способна вас вывести из себя".

Политиков это тоже касается. Имею в виду то, на что направлены их усилия, и на что уходит энергия публичных дискуссий и не публичных действий.

Проблемы с масштабом/политическим кругозором, а местами склочность/інтриганство – какая-то общая характеристика как для внутренних процессов в разных командах, так и между оппонентами/конкурентами. Это все микро-менеджмент.

Можно менять одного спикера на другого, но от этого осмысленности в действиях больше не становится. От этого не появится смелый план реформ, публично и широко обсуждаемый, под который должна быть выстроена кадровая политика.

Самое интересное, что причина для постановки вопрос об отставке спикера Дмитрия Разумкова – закон об олигархах – не имеет никакого отношения к реальной борьбе с олигархией. Ни со стороны "слуг", ни со стороны Разумкова. Для реальной борьбы с олигархией как системой достаточно простых, но конкретных шагов: 1. закона о лоббизме; 2. работы Антимонопольного комитета; 3. законов/поправок к законам, не позволяющим олигархами расставлять свой менеджмент на госпредприятиях (помните историю с "Укрнафтой"? сейчас отчасти похожая история с "Центрэнерго"); 4. Изменений в избирательное законодательство в части политической рекламы; 5. Прозрачности финансирования партий (проблема теневых средств от крупного капитала в обмен на лоббизм затем) и прозрачности финансирования телеканалов (имею в виду партийные кассы для СМИ, которые есть у всех политических сил).

Оппозиция, в свою очередь, вместо того, чтобы обращаться к гражданам, зачастую, исходит исключительно из ответа власти. В итоге, и власть, и оппозиция (в ответ) находятся в конфронтационной риторике, за которой, порой, вообще теряется смысл высказывания.

Все как бы хотят застолбить себе место в политическом будущем, а действуют как в прошлом. Или осознанно – разговоры о том, а как было в 2013 году, не понимая, что реалии изменилось. Или неосознанно – мол, мы новые; а на самом деле – патриотический лагерь живет в значительной степени во временной рамке до 2019 года; а политсилы, ориентированные на избирателей Востока и Юга, публично отстраняясь от Януковича, по факту – хотят стать все той же Партией регионов.

Но от этого даже интереснее наблюдать за политическим процессом. Имею в виду то, какой тренд прийдет на смену запросу на "новые лица". А в Украине все выборы вписывались/были частью сформированного за какое-то время до выборов формата/рамки противостояния.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Хто кому "дасть в морду" (про передпереговорчий етап)

Скажем так. Не прийняти рішення щодо зняття заборони на використання Україною далекобійних ракет по рос цілях на цьому етапі Захід уже не міг...

Про європейське лідерство

Тема європейського лідерства назріла давно, безвідносно до ризику президентства Дональда Трампа, одним із напрямків політики якого може бути скорочення трансатлантичної єдності та співпраці...

А завтра після виборів

В МЗС Росіі, реагуючи на результат Дональда Трампа на виборах, заявили, що працюватимуть з новою американською адміністрацією, "жорстко відстоюючи російські національні інтереси і досягаючи всіх поставлених цілей у війні"...

Між угодою та нерішучістю (в контексті виборів у США)

У ході передвиборчої кампанії Дональд Трамп в одному з інтерв'ю пожурив навіть Лінкольна, за те, що той допустив Громадянську війну. Замість досягнення угоди з південними штатами, які виступали проти скасування рабства...

Про заяву Сікорського щодо Криму

Маю на увазі слова міністра закордонних справ Польщі Радослава Сікорського щодо такого варіанту по Криму: мандат ООН на 20 років і тоді референдум...

Чи можна "заморозити" війну без руху до сталого миру

По суті, Олаф Щольц пропонує (маю на увазі його пропозиції, про які пише La Repubblika) варіант замороження війни. Мабуть, виходячи із того, що за умов крайніх позицій сторін можливо говорити про варіанти зменшення активності – і бажано не за рахунок країни, на яку здійснено напад, а за рахунок країни, яка цей напад здійснила...